Читати книгу - "Виправний день"

159
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 91
Перейти на сторінку:
на вулицях. Він зовсім, аніскілечки не був зацікавлений у тому, щоб ходити на побачення з іншими хлопцями, і це турбувало його маму. Вона наполягала, що в нього просто такий період. За кілька тижнів до Віку проголошення вона молила його не афішувати свою гетеросексуальність. Така поведінка щонайменше призведе до того, що його поб’ють самовпевнені хулігани. Щонайгірше, його депортують. Це буде востаннє, коли хтось із його батьків бачитиме його.

Фелікс залибився до Смакоти.

— Ну й гарячий же у тебе вигляд, — сказав він, охоплюючи поглядом її гладенькі ноги, ступні, затиснуті в туфлі на високому каблуку, високу крайку спідниці й низьке намисто. Схвально всміхнувся її новому нарощеному волоссю і мазку блиску в улоговині грудей. — Побачення? — Він кивнув на порожню пляшку вина в одній руці, порожній бокал в іншій, на руки з довгими наманікюреними нігтями.

Саме так. Побачення, проте не з його мамою, не з Бель.

Смакота проігнорувала масний погляд хлопця і пройшла повз.

— Хіба в тебе сьогодні не сеанс групової мастурбації?

— Нє, — він похитав головою. — У нас у школі був сьогодні великий день донора сперми.

Смакота знала, що він не жартує, але не надто бажала почути деталі. Вона взяла сумочку зі столика в коридорі й перевірила вміст. Сьогодні вдень прийшов рекомендований лист. Побачивши його в сумочці в безпеці, вона подалася до вхідних дверей квартири, кажучи:

— Скажи мамі, щоб не чекала.

Фелікс — хлопець не дурень. Він знав, у чому річ, коли гукнув:

— Дивися, не попадись.

Смакота на вулиці широким кроком перетинала ніч. Вона розслабилася на теплому повітрі й дозволила стегнам ходором ходити, від чого її спідниця розвівалася з кожним кроком усе вище і ширше. Спостерігачки, чоловікоподібні жінки, схвально підсвистували їй. Зодягнуті у фланелевий одяг, самки ричали компліменти, коли вона проходила повз. Збоку під’їхала поліцейська машина і зрівнялася з її швидкістю, Смакота не наважувалася глянути в її напрямку. Незважаючи на вино, вона знала, що страх читатиметься в очах. Вона чула тріскотіння радіозв’язку. Здавалося, минула вічність, доки в патрульної машини загорілися сліпучі фари. У ту ж мить Смакота зрозуміла, що її спіймали. В уяві закрутився сценарій: гомійська поліція стежила за її квартирою, вони відслідковували її пересування, її депортують.

Смакоту омили червоно-сині вогні. Заволала сирена машини. Шини загарчали на бруківці, й патрульне авто кинулося на інший виклик.

Нетвердими від жаху ногами Смакота спіткнулася через темний, невідмічений поріг. То був якийсь кабак. Порнографічні журнали з часів до Виправного дня зі загнутими сторінками в’янули на дротяних стелажах і зображали лише гейські або лесбійські статеві акти. На обкладинках виднілися написи «Сафічні дослідниці молюсків» і «Грецькі анальні пірати». Нікому не були потрібні ці вінтажні журнали для дрочки з якоїсь давно минулої ери диско. Вони слугували тільки прикриттям. Фасадом.

Занурений у роздуми чоловік-скелет сидів на кріслі за стійкою. Вона заплатила йому кілька талботових доларів, за що отримала жменю металевих жетонів. За стелажами з журналами, позаду запилених скляних вітрин, на яких виднілися рожеві дилдо і відеокасети, таївся таємний прохід за ширмою, що вів у темний коридор. Смакота розвела цупку тканину й увійшла всередину. Тут різко пахло сексом, вона постояла на місці якийсь час, доки очі призвичаїлися до темряви. З кожним кроком і характерним звуком Смакота ніби віддирала ступні від липкої підлоги. Це місце — кричуще дно Гомії, тут люди задовольняють свої незаконні апетити.

У похмурому чорному світлі пливли цифри чотири, сім і тринадцять, ніби висіли в повітрі перед очима, доки вона не усвідомила, що їх хлюпнули одним-двома мазками рожевої флуоресцентної фарби. Ці та інші цифри були розташовані рівними проміжками, кожна позначала облуплені, потріскані двері. Її увагу привернув якийсь рух. Білявий чоловік, у якого світилися зуби, озвався:

— Агов, шоколадко…

Чоловіки й жінки, темношкірі шукали білих, білі шукали темношкірих, усі гетеросексуальні, усі поза законом, вони вистроїлися у тьмяному коридорі, де деякі оголювалися, сподіваючись привабити таким чином партнера чи партнерку.

Вона піднесла руку і зблиснула йому обручкою.

Він мигнув своєю.

Смакота пішла далі цим паршивим переповненим місцем. Потріскані двері відчинялися в кабінки завбільшки з шафу, в яких на посмугованих екранах мерехтіли гомосексуальні фільми для дорослих. Смакота вибрала двері під номером десять, виведеним фарбою «Дей-Ґло». На підлозі валялися використані презервативи. Презервативи, чи ще щось гірше, приклеювали її каблуки до підлоги, від чого туфлі ледь не злітали з босих ніг. У кутку стояло вкрите якоюсь гиддю крісло, і вона вже роздумувала над тим, щоб сісти, та згадала, що під спідницею в неї нічого немає. Увійшла всередину і зачинила за собою двері.

Відеоекран мерехтів зображенням, де двоє приголомшливо привабливих чоловіків, темношкірий і білий, романтично злягалися біля розкішного басейну перед королівським маєтком. У Гомії дозволялося змішання рас. Але не змішання статей.

Хтось постукав у двері, чоловічий голос прошепотів:

— Гей, шоколадко…

Роздратована Смакота розчахнула двері, готова обматюкати якогось велелюбного незнайомця.

У похмурому коридорі стояла згорблена постать. Не той привабливий незнайомець, що звертався до неї раніше, цього чоловіка вона знала. Вхопила його за тонкий блідий зап’ясток і затягнула в кабінку. Як тільки вони опинилися всередині, зачинила двері й підперла ручку гидотним кріслом. Будь-яка поверхня, якої вона торкалася, здавалася або липкою, або жирною, вона витерла руки об спідницю. Навіть тоді її рот уже шукав рот чоловіка. Її стегна терлися об його. Його руки блукали по ній, піднімалися по ногах, щоб виявити вологу готовність.

Не чекаючи спонукань, її коліна підігнулися, і Смакота низько присіла. Руки намагалися зірвати його слакси вниз худими стегнами, а губи шукали прохід у боксерки. Її привабливий рот ні на мить не замислився над наслідками, коли вони взялися за один із наймерзенніших злочинів у Гомії.

Результат мав бути миттєвий, але його інструмент ніяк не реагував. Вона працювала над ним рукою, тож змогла запитати:

— Джентрі, коханий?

Її чоловік м’яко простогнав.

— Я не можу.

Смакота плюнула на долоню і продовжила.

— Що таке, коханий?

Обличчя Джентрі, що височіло над нею, було невиразне від тіні.

— У нас був сьогодні додатковий сеанс донорства сперми на роботі.

Він мав на увазі збір здорової сперми в усіх чоловіків-громадян Гомії. Це було добровільно, але ні. Не зовсім. Поважні громадяни мали віддавати значну кількість сімені задля відтворення дітей, більшу частину яких експортуватимуть, щоб отримати геїв та лесбійок, яких утримують у Білії та Чорнотопії. Фізичні вимоги цих донорств майже зовсім викорінили чоловічий секс для розваги. І тих чоловіків, які не могли виконувати свою норму, чи тих, чиє сім’я було неналежного

1 ... 65 66 67 ... 91
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Виправний день», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Виправний день"