Читати книгу - "В оточенні ідіотів, або Як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти"

тут є один нюанс: я нічого не пам’ятаю. І починаю гадати — а це абсолютно марна справа. Як правило, причиною його образи стає якась незначна фраза, про яку я забула в ту саму хвилину, коли сказала її. Звісно, якщо я згадую, він стає ще похмурішим, а тоді ситуація може розтягнутися на кілька тижнів. Не можу зрозуміти, як він сам уживається з цим.

А як ви спілкуєтеся, коли проблему не вдається вирішити? Так, нічого, що я запитую про це?

Ми просто забуваємо про ситуацію. Тобто, це я забуваю, оскільки з самого початку не розуміла, у чому суть нашого конфлікту. А ось мій чоловік зберігає цю свою «пам’ять» про конфлікт в якомусь приватному архіві, куди тільки він має доступ. І якщо так, то на даний момент його сховище вже має бути заповнене під зав’язку.

(На мить Хелен задумується про своє.) Знаєте, мені завжди діставалося за бажання відстоювати свою думку, рухатися своєю дорогою, не підлаштовуючись під інших. Ще в дитинстві в багатьох ситуаціях я поводилася необдумано та ризиковано. Однак зрештою я ні про що не жалкую, адже все це зробило мене тією людиною, якою я є зараз. Хоча, звісно, це непростий шлях.

Чи могли б ви виділити переваги такої ставки на ризик?

Якщо ви просто будете сидіти й розмірковувати, це ні до чого не призведе. Неважливо, наскільки виняткові ваші плани, якщо ви їх не реалізовуєте. Звісно, часом мені здавалося, що я втрачаю орієнтир, проте це ніколи не зупиняло мене. У моєму житті було чимало невдач: банкрутство, втрачена робота й тому подібне, однак саме такий підхід дозволив мені досягти того, що я маю зараз. І йдеться не про те, як багато ви знаєте чи можете, головне не стояти на місці. І з цим я завжди справлялася добре. Просто дійте.

Яку пораду ви б дали людям, які з вами зустрічаються? На що їм потрібно звернути увагу?

(Пауза.) Не дозволяйте себе залякати тим, що іноді я виглядаю грізно. Не відмовляйтеся від своїх слів, якщо я поводжу себе занадто настирливо. Така поведінка не продиктована злістю, просто іноді якимсь чином я можу... поводити себе більш грубо. Однак люди також не повинні забувати про роботу.

Ми з чоловіком часто говоримо про те, наскільки відрізняються способи нашої комунікації: наприклад, він може десять хвилин розповідати передісторію з певного питання, тоді як я одразу починаю з головного. Ну добре, можливо, з незначною додатковою інформацію, хоча зазвичай обходжуся без неї.

Люди мають пам’ятати, що роботу можна виконувати без зайвих розмов. Направте свою енергію на вирішення поставленого завдання і не займайтеся зайвими речами. До речі, ми можемо спілкуватися і в приватному житті також.

Хакан — менеджер з реклами на одному з головних комерційних телеканалів. ЖОВТИЙ, але з незначним відтінком ЗЕЛЕНОГО кольору. СИНЬОГО та ЧЕРВОНОГО кольорів не має.

Що ви думаєте про цей інструмент? Про DISA-мову?

Просто чудово! Надзвичайно корисний інструмент, про який я хотів би розповісти іншим людям. Я також впізнавав себе на сторінках цієї книги! Тільки не розумію, як 24 питання може представити точно картину мого характеру. Однак в іншому все просто блискуче. Я показав тести усім знайомим, і ми довго сміялися над результатами. Я прочитав великі розділи книги, а потім зосередився здебільшого на частині про ЖОВТИХ. Не можу сказати, що повністю погоджуюся з написаним, однак більшість тез я підтримую.

З чим саме ви погоджуєтеся, якщо ми говоримо про поведінку ЖОВТИХ?

Я згоден з тим, що ми, ЖОВТІ, творчі та винахідливі. Мені завжди про це говорили. Я прекрасно справляюся навіть з найскладнішими проблемами, тому що я можу вирішувати їх в свій спосіб, відмінний від інших.

Відмінний? Що ви маєте на увазі?

Ейнштейн одного разу сказав, що ви не можете вирішити проблему на тому рівні, на якому вона виникла. Ну, якось так. Але це моє переконання, і саме тому я завжди підходжу до вирішення будь-якої питання зі свіжим поглядом. Якщо мої клієнти висловлюють своє задоволення, то це тільки через мій творчий підхід. А ще я майстерно схиляю людей на свій бік. Завжди відчував, що мені легко спілкуватися з людьми — і це вроджений дар. Я маю багато знайомих; маю хороший рівень публічних виступів. Ще в юному віці я був президентом шкільної ради й часто виступав перед всією школою.

Перед школою?

Так, перед усіма. Ну добре, не завжди. Гаразд, зазвичай я виступав перед своїм класом. Перед випускниками всіх 9-х класів. Однак завжди панувала прекрасна атмосфера і люди були задоволені. З того часу я тільки продовжую цим займатися. У різних ситуаціях мене нерідко назначають прес-секретарем. Чи прес-аташе, як це зараз прийнято називати.

Чи можете ви навести кілька прикладів?

Так, залюбки. Наприклад, на курсах проводять групові вправи, і часто я єдиний, хто відповідає на поставлені запитання. Зазвичай відповідь задовольняє всіх. Що казати, я завжди вмів подати інформацію належним чином. Сюди належать і зустрічі з клієнтами — навіть якщо присутні ще кілька моїх колег, говорю виключно я.

Що ваше оточення думає про це?

Все нормально. Вони люблять, коли хтось виступає. Як ви, мабуть, знаєте, багатьом людям складно підбирати правильні слова. Ви були психологом? Я знаю дівчину, яка працює психологом у в’язниці. Виглядає цікаво. Зазвичай вона розповідає мені, що багато в’язнів почувається паскудно, але, у принципі, це не так дивно. Боже, я не пережив би, якби мене зачинили таким чином.

Я не психолог, я біхевіорист.

У книзі була одна річ, яку я не зрозумів — напрямки розвитку.

Як ви гадаєте, що це означає?

Дослідження показує, що я швидко приймаю рішення, і це правда. Втім, я не згоден, що мої рішення не засновуються на ретельному аналізі. Навпаки, я глибокий аналітик і кожного разу ретельно вивчаю якесь питання. Завжди перевіряю факти, перш ніж прийняти рішення. Отже, у цьому аспекті аналіз взагалі недостовірний.

Я зрозумів. Чи є інші невідповідності?

Там сказано, що, критикуючи, я говорю занадто багато. Це абсолютно неправильно. Я дуже лаконічний. Оскільки знаю, як використовувати мову, я не співвідношу себе з написаним. Так, і, до речі, про погану роботу з фактами: я й без цього все добре відчуваю. І це ніяк не можна вважати недоліком, навпаки — це перевага.

Перевага—більше довіряти почуттям, а не фактам?

Саме так. Ми, люди, — емоційні створіння. Звісно, що ми будемо довіряти нашим почуттям більше. Особливо я. Це область, де я відчуваю себе, як