Читати книгу - "Діаболік"

басейни вина виконували роль милих оку декоративних доповнень, але вони з легкістю могли зіпсувати дорогу сукню або стати причиною конфузу, коли необережний танцюрист налетить на них.

Хто б не випускав бульбашки вогню, він робив це дуже обережно, однак коли Імператор і його партнерша прискорили темп танцю, вони відлетіли подалі від вогняних куль.

У наступну мить скло переді мною почало підніматися. На паркет викликали другу пару танцюристів: Спадкоємця Прімуса і його партнершу.

Я.

Я трохи хвилювалася, бо ми з Тайрусом не практикували танцювальні па в зоні нульової гравітації. Це був важливий момент — оприлюднення свого статусу в ролі його дами серця й підтвердження чуток, що поширювалися про нас, тому я не хотіла помилитися й стати посміховиськом.

Але часу для роздумів більше не було. Наші з Тайрусом погляди зустрілися. Він стояв в іншому кінці зали, і перед ним теж піднявся скляний заслін: коротке волосся мідного кольору розвивалося в нього над головою, а білий одяг звивався навколо його м’язистого тіла. Ми пірнули в залу: Тайрус граціозно опустився, а я підстрибнула в повітря. Стіни кристалічного купола кружляли в мене перед очима, коли я підстрибувала й розверталася в повітрі.

Він вправлявся в цьому все своє життя, а я тільки дивилася відео, але фізичні вправи завжди легко мені давалися, тому керувати своїми рухами в невагомості теж виявилося нескладно. Тільки-но я наблизилася до центру великого купола, Тайрус підлетів, зловивши мене за зап’ястя, і ми разом попливли вниз у хвилях сніжно-білої тканини і мерехтінні дорогоцінних прикрас, його очі були прикуті до моїх весь той час, коли світ обертався навколо нас.

Я не бачила нічого, крім нього, але відчувала тисячі поглядів, спрямованих на нас: пильних, допитливих, здивованих, адже люди побачили спадкоємицю Імпірінс й спадкоємця Імператора разом. Потім ми з Тайрусом змахнули руками, щоб активувати магнітні керуючі кільця, і він відпустив мою руку, аби розвернути мене спиною до себе і разом пірнути вниз головою. Верх став низом, а низ верхом, вихор мого волосся оповив обличчя, а плаття коливалося, наче білий вогонь. Шкіра Тайруса палала у світлі плаваючих бульбашок справжнього вогню, який ширяв настільки близько, що мою шию обдало гаряче повітря.

Після закінчення нашого танцю на паркет викликали наступну пару танцюристів, а ми з Тайрусом підпливли до Імператора й Вельмишановної Пані Кантернелли.

Сьогодні шкіра Імператора була блідо-білою, і на ній неможливо було знайти жодної веснянки, світле волосся підкреслювало його як примарний серпанок, що виділявся на тлі червоного вбрання, у яке були вдягнені він і його дама. Вони з Вельмишановною Пані Кантернеллою наблизилися до нас, і Тайрус міцніше стиснув мою руку, коли ми опинилися в колі посеред величезного купола, де призми світла від зірок і краплі вогню танцювали навколо нас. Під нашими ногами кружляв газовий гігант, а яскраво-фіолетова газопилова туманність формувала небо над нами.

— Вельмишановна Панно Імпірінс, — мовив Імператор тоді, як Вельмишановна Пані Кантернелла з цікавістю роздивлялася нас, — ви сьогодні надзвичайно чарівна.

Я відчула, що задихаюсь від раптового нападу агресії. Я так міцно вчепилася в руку Тайруса, що він помітно скривився, а потім стиснув мою руку, попереджаючи, щоб я тримала себе в руках.

— Вона дійсно чарівна, чи не так? — безтурботно відповів Тайрус. — Вона хотіла залишитися в своїх покоях на знак жалоби, але я сказав, що така краса не може марніти в ізоляції.

Імператор поблажливо посміхнувся.

— Настав час тобі відвідати імперське свято, Тайрусе. Я був здивований твоїм вибором партнерки для цієї події...

На мить сказані Імператором слова зависли в повітрі, і я зціпила зуби. Так, він був здивований, що Тайрус привів Імпірінс на свято, організоване на честь знищення багатьох вельможних родин, й Імпірінсів зокрема.

— Але тепер бачу, що ти вибрав партнерку, яка просто божественно танцює, — завершив свою думку Імператор.

Поки він говорив, єдине, про що я могла думати — це наскільки близько він стоїть, як легко я можу підлетіти до нього, припинити цю гру і розтрощити йому череп. Я не бачила Хезерда. Я не бачила Енгвіша. Я була єдиною з опальних Вельмишановних Панів, яка стояла поряд із ним. Решті дозволять танцювати тільки після того, як Імператор вийде із зали. Він був не настільки дурним, щоб наражати себе на небезпеку, дозволивши спадкоємцям, чиї сім’ї він нещодавно знищив, перебувати на відстані витягнутої руки від нього.

Як партнерка Тайруса я становила виняток. І була його помилкою.

Я могла вбити його прямо зараз.

Я могла вбити його прямо зараз.

Тайрус ніби прочитав мої думки або, можливо, відчув, як напружилося моє тіло, тому що раптом ткнувся головою мені в шию, аж його подих опалив шкіру, а руки стисли мене в міцних обіймах. Я знала, що здатна одним рухом розірвати їх, і тоді, як він, безтурботно попрощавшись, помчав нас подалі від Імператора, я все ще розглядала цю можливість.

— Не роби цього, — сказав він.

— Він прямо тут, — прохрипіла я йому на вухо, — на відстані витягнутої руки!

— А далі що? — його безбарвні очі зазирнули в мої. — Ти помреш, а його світогляд продовжить процвітати, особливо після того, як спалахне громадянська війна і Вельмишановне Панство повстане проти Імперії, що опинилася в руках божевільного.

Тайрус торкнувся моєї щоки, а потім різко перемістив руку мені на потилицю. Його дотик був грубим, а руки мозолистими від фізичних навантажень.

— Це тільки перший крок,