Читати книгу - "Аномальні рідини, Наталія Ольшевська"

- А якщо ні?

- Дякуватиму тобі за ще одну донечку. І я готовий старатися до тих пір, поки у нас не з’явиться син. Виконаєш ще одну мою мрію?

- Як я можу відмовити, якщо так шалено тебе кохаю? - щасливо зітхаю.

- Я тебе ще дужче.

 

Післямова

   Любі читачі! Щиро дякую кожному, хто прожив історію з Олегом та Олесею, хвилювався за них та співчував. Чесно зізнатися, то думала, що у мене нічого не вийде, адже я перечитала кожен розділ стільки разів, що вони почали здаватися нудними, банальними та пісними. Але коли побачила, що є постійні читачі, коментарі та оцінки – це не аби як надихнуло та змусило завершити історію. І дещо я таки хотіла нею сказати.

   Чи існують ідеальні люди? Однозначно – ні. Інстинкти змушують нас діяти в залежності від ситуації, аби вберегтися від небезпеки та захистити потомство, якщо воно є. Так закладено природою не один мільярд років.

   Думаю, важко було не помітити, що центральним персонажем я зробила чоловіка. Ідеального батька, друга та захисника. Однак, і він не був досконалим. М’якість характеру, сором’язливість та невпевненість змусили його втратити кохання усього життя, але отримати найбільшу любов – донечку, заради щасливого дитинства якої він був готовий пожертвувати власним щастям. Батько ж Богдани заради щастя та стабільності доньки вирішив жертвувати іншими. Вміння розставляти пріоритети - не просто вміння, а важка праця над собою. Хтось виграє і отримує найцінніше, хтось програє і втрачає все.

   Олеся також жила інстинктами. Протягом усього життя вона страждала від комплексів, які намагалася ховати за байдужістю. Так її навчив жити батько – не показувати слабкість. Вона берегла своє серце, яке виявилося не таким сильним, адже розбилося вщент. Та все ж вона знайшла у собі сили переступити через уламки минулого та боротися за щастя, а не ховатися за стіною байдужості. Присутністю такої кількості тварин у її домі пояснюється доброта, милосердя та співчуття, які вона надійно намагалася заховати.

   Цією історією я хотіла дещо зламати стереотип любовних романів, де владний чоловік рятує жінку, яка стала жертвою обставин. Тому тут немає багатого бабія і пуританки, яка відреклася від чоловіків через розбите серце. Тут звичайні люди, які можуть жити у сусідньому під’їзді, проходити повз вас на вулиці чи готувати для вас каву у кав’ярні. І кожен з них чи торував, чи ще буде, свій шлях до щастя. Головне – розмовляти і не боятися сказати про свої почуття, страхи та невпевненість дорогій людині, адже шанс завжди п’ятдесят на п’ятдесят - або виграєш, або програєш, і якщо не спробуєш - програєш однозначно.

   Будьте щасливі та бережіть те, що маєте. Радійте новому дню та людям, які поруч, адже ми живемо у такий час, що завтра може не настати. Встигніть сказати головні слова, аби не шкодувати про втрачений час чи можливість.

   Миру вам, здоров’я і, звісно, кохання!

-------------------------------------------------------

Буду щиро вдячна за зірочку, якщо книга вам сподобалася)*

Історія Адама уже стартувала під назвою "Коли спалахують зорі". Шукайте на сторінці цієї книги у розділі "Цикл", на моїй сторінці або за допомогою пошуку у додатку чи на сайті.

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 2115897 Короткий любовний роман 410825 Моя хороша дівчинка Ліля Ваніль 1678885 Сучасний любовний роман 412982 Нестерпний бос. Наречений за контрактом Астра Вєєр 2320174