Читати книгу - "Утопія; Місто Сонця"

XV ст. У 1476 р. в Мілані побачила світ його граматика грецької мови — перша книга, надрукована грецьким шрифтом.

132

Федор Газа (1398—1478) — візантійський філолог, автор підручника граматики грецької мови, надрукованого у Венеції в 1495 р.

133

Гесіхій — давньогрецький граматик V або VI ст.; його словник давньогрецької мови був надрукований у Венеції в 1514 р.

134

Діоскорід Педаній — давньогрецький лікар і ботанік І ст. II. е.

135

Плутарх (бл. 45 — бл. 127) — давньогрецький письменник-мораліст і історик, автор широковідомих «Порівняльних життєписів» і «Моралій» — творів, які високо цінувалися в середні віки й в епоху Відродження.

136

Лукіан (бл. 120 — бл. 190) — визначний письменник-сатирик Стародавньої Греції, один з улюблених античних авторів у часи Відродження. Т. Мор перекладав його твори латинською мовою.

137

Арістофан (бл. 446 — 385 рр. до н. е.) — великий давньогрецький комедіограф, «батько комедії» (так назвав його Ф. Енгельс); його комедії вперше були надруковані у Венеції в 1498 р.

138

Гомер — напівлегендарний поет Стародавньої Греції, ймовірний автор «Іліади» і «Одіссеї», надрукованих у Венеції в 1498 р.

139

Евріпід (480—406 рр. до н. е.) — видатний давньогрецький драматург; його трагедії були надруковані у Венеції в 1503 р.

140

Софокл (496—406 рр. до н. е.) — великий давньогрецький драматург-трагік; його трагедії з’явились друком у Венеції в 1502 р.

141

Альд Мануцій (бл. 1450—1515) — знаменитий венеціанський друкар, винахідник курсивного шрифту. В його друкарні було надруковано багато творів класиків давньогрецької літератури.

142

Фукідід (460—395 рр. до н. е.) — давньогрецький історик; його твори уперше було надруковано Альдом Мануцієм у Венеції в 1502 р.

143

Геродот (бл. 480 — 424 рр. до н. е.) — давньогрецький історик; його історичні твори видав уперше друком Альд Мануцій у 1502 р.

144

Геродіан (170—240) — давньогрецький історик, який писав про римських імператорів II—III ст.

145

Тріцій Апінат — прізвище вигадане; складається з двох латинських слів: tricae — «дурниці» і apinae — «нісенітниці».

146

Гіппократ — давньогрецький лікар V ст. до н. е., названий «батьком медицини»: його твори були вперше надруковані Альдом-сином у 1526 р.

147

Гален (131—201) — давньогрецький лікар, автор багатьох медичних творів. Його «Мале мистецтво» — дуже популярний твір з медицини в середні віки.

148

Самогубство в такому становищі рекомендували античні стоїки.

149

У такий самий спосіб глузує з правознавців Еразм Роттердамський у «Похвалі Глупоті».

150

Мова йде, очевидно, про анафеми та вироки суддів католицької церкви.

151

Вірні — тобто християни; сказано з іронією.

152

Вважають, що тут прихований натяк на ворожі відносини між англійцями і шотландцями.

153

Нефелогети і алаополіти — вигадані назви народів; назва «нефелогети» утворена із давньогрецьких слів: νεφελη— «хмара» і γενετηζ — «народжений»; отже, нефелогети — «народжені хмарою» («хмаросини»); алаополіти — складна назва, утворена від давньогрецьких слів αλαυζ — «сліпий» і πολιτηζ — «громадянин» («сліпогромадяни»).

154

Заполети — вигадана назва народу, утворена з давньогрецьких слів: підсилюючої частки «за» й іменника πωλητηζ — «продавець», тобто «цілком продажні».

155

Такий звичай існував у спартанців. (Див.: Фукідід. «Історія», IV, 38).

156

Про подібний звичай стародавніх галлів, британців і германців згадують римські історики Цезар і Таціт. Про участь жінок у війнах мова йде у творі Платона «Держава» (VII, 457).

157

Йдеться, очевидно, про золотий дукат; 700 000 дукатів у довоєнній валюті дорівнювали 326 500 фунтів стерлінгів.

158

Квестори — у Стародавньому Римі державні службовці, які відали державною скарбницею, вели прибутково-видаткові книги.

159

Давньогрецький філософ, мандрівник і письменник Евгемер (IV—III ст. до н. е.) доводив, що боги первісно були людьми, які за свої визначні заслуги удостоїлись божественної пошани. Він же — автор «Священного запису» — твору, в якому описано ідеальне суспільство панхаїв. Це одна з найдавніших соціальних утопій.

160

Мітра — іранське божество світла; його культ був дуже поширений в часи Римської імперії.

161

Т. Мор приписує Утопу погляди християнського віровчення, зокрема погляд про безсмертя душі, про кари і нагороди після земного життя тощо.

162

Аналогічна думка в творі Платона «Закони» (XI, 927 АВ).

163

Такі погляди проповідувала община «Братів спільного життя», яка виникла в XIV ст. і ставила перед собою мету оздоровлення моралі суспільства на основах християнської релігії.

164

Бутрески — назва, вигадана Т. Мором. Вважають, що це складне слово, до складу якого входять: підсилююча частка βον— дуже і νρησχοζ — «богобоязливий», отже, бутрески — «дуже релігійні».

165

Такий звичай властивий був раннім християнам.

166

Аналогічно навчанням дітей займалися в Стародавній Галлії (сьогоднішня Франція) жерці, т. зв. друїди. (Див.: Г. Юлій Цезар. «Записки про галльську війну», VI, 13).

167

...цинегмерними... трапемерними — значення цих слів неясне. Друга частина їх, безперечно, походить від давньогрецького ημερινοζ — «денний», початкові частини тлумачать по-різному.

168

Білий колір символізує моральну чистоту.

169

..пташиними пір’їнами — доказ знайомства Т. Мора з обрядами американських індіанців.

170

Золотарі в той