Читати книгу - "Юрiй Луценко. Польовий командир"

може не тішити. Однак прізвище людини, яка фінансово підтримує рух Луценка, сьогодні відоме всім. Колись у війну про бійців, які побували у ворожому таборі, казали, що вони повернулися з холоду. Тому просимо Юлію Володимирівну нагадати людині, яка повернулася «з морозу», про існування відповідних домовленостей. Нагадаємо, що НС та БЮТ погодилися не лити бруд одне на одного ще наприкінці 2006 року з тієї простої причини, що така інфантильна поведінка не личить демократичним політикам і навряд чи додасть голосів котрійсь силі. Тож поважаймо своїх виборців і, зрештою, самих себе».

Уже наступного дня після цієї заяви Луценко коментував процес створення згаданого мегаблоку. За його словами, переговори про створення блоку демократичних сил мали би проводитися у тиші, без передчасного анонсування такого об’єднання. Але опублікування недавніх рейтингів засвідчує наявність серйозної підтримки саме двох сил, які ведуть переговори: «Нашої України» та «Народної самооборони» – як основних, окрім БЮТ, сил демократичного табору. Соціологія також підтвердила співвідношення цих рейтингів – два до одного.

Здавалося б, цифри соціології говорять про абсолютну зрозумілість шляху з об’єднання демократичного блоку для досягнення результату, співставного з результатом БЮТ, а разом – переможного результату для демократичних сил. Але, говорить Луценко, існує цілий ряд невирішених питань: назва блоку, лідерство у блоці, нерозв’язані питання кадрового розподілу. На думку Юрія, такі питання не варто виносити на загал і коментувати їх до прийняття спільного рішення. Та задля того щоби переговори не були безкінечними, «Народна самооборона» від самого початку пропонує радикальний, але ефективний шлях вирішення цих проблем – об’єднавчий процес усіх політичних сил блоку для створення єдиної демократичної партії ще до закінчення виборчої кампанії.

З інтерв’ю Юрія Луценка інформаційному агентству УНІАН:

– Я впевнений, що ті проблеми, які виникають навколо питань лідерства, кадрових питань, назви, необхідно швидко подолати, аби запропонувати суспільству ту конкретику, з якою ми йдемо до них. А не лише ті амбіції, які сьогодні випливають із інформаційних стрічок. Я мав бесіди із президентом Віктором Ющенком як почесним головою «Нашої України» і з багатьма лідерами цієї політичної сили щодо пріоритетів, які блок має відстоювати в ході передвиборчої кампанії, а відтак і в реалізації у майбутньому демократичному уряді. Я переконався, що наші погляди на ці пріоритети збігаються. Мегаблок залишається лише у тому форматі, в якому його учасники готові до створення єдиної політичної партії. Партії, які лише хочуть під їхати на чужому возі, щоб далі йти своїм шляхом, мають, як і в Європі, йти самостійно. Ті партії, які бачать виборчий процес як етап повноцінного об’єднання, як єдину потужну політичну силу, ті будуть у складі такого блоку. Це зрозуміло і для виборця, бо він голосує за єдиний список, а не за аморфне об’єднання, де потім з’являться діячі, які, користуючись певними юридичними моментами, будуть нав’язувати волю меншості, протиставляючи її волі виборця. Якщо «Правиця» дійсно хоче об’єднуватися, то партії, які входять до неї, мають об’єднатися між собою і запропонувати своє бачення виборця. Якщо виборець їх підтримає, то, значить, суспільство потребує такої політики. Якщо ні, то – ні. Наші позиції із «Нашою Україною» з більшості питань збігаються. І я бачу, що може бути добра основа для об’єднання, бо вже сьогодні вона дає спільну підтримку близько 16–18 відсоткам виборців. Отже, якщо інші політичні сили готові чинити так само, піти шляхом подальшого злиття партії, то – двері відчинені. Якщо – ні, то тоді не треба робити штучних утворень, які потім всередині будуть розвалювати спільну діяльність і призводити до чергових кінахів та морозів. Абсолютно зрозуміло: відповідь у створенні єдиної партії, це знімає проблеми як юридичного, так і персонального характеру.

На логічне запитання, чим у створенні спільної із «Нашою Україною» Народної програми готовий пожертвувати лівий політик Луценко, він відповідає: всі гасла цієї програми народилися не в його персональній голові, а саме на зустрічах «Народної самооборони» з людьми. Це в першу чергу антикорупційна реформа. Далі, звичайно, реформа оплати праці, охорони здоров’я та освіти, створення системи відповідальності політика перед виборцями через реформу Конституції. Нарешті, останній пункт – підтримка середнього та малого бізнесу як шлях переходу від сировинної монополії – джерела олігархії – до конкурентної економіки вільних людей. Тут йдеться про підтримку середнього класу, який був рушієм «помаранчевих» подій, але не дістав державної підтримки.

Показово, що по всіх цих позиціях Луценко і Кириленко, «Народна самооборона» і «Наша Україна», в принципі, стратегічно збігаються. Тому Юрій вважає, що саме це буде основою спільної передвиборчої програми і подальшої реалізації в уряді. Всі інші захмарні історичні та геополітичні питання партнери будуть розв’язувати, коли українське суспільство буде єдиним, нагодованим та перебувати у безпеці.

З інтерв’ю Юрія Луценка інформаційному агентству УНІАН:

– Вчора (25 червня. – Авт.) ми записували члена СПУ Василя Волгу, який мріє створити партію нових лівих. Загалом на цих виборах не стоятиме питання правих і лівих, тому будь-яке політичне об’єднання не можна розглядати як праве чи ліве. Сьогодні йде конкуренція між тими, хто сповідує європейський шлях України, і тими, хто хоче повернути її в статус колонії. Причому колонії у двох значеннях цього слова. Наші пріоритети мають комбінації і правих і лівих підходів для реалізації сьогоднішнього порядку денного. Саме так і треба діяти об’єднаній політичній силі. У колишньому уряді представник СПУ Луценко на посаді міністра внутрішніх справ був найбільш правим, бо ввів міліціонера у кожне село. І максимально натискав на посилення кримінальної відповідальності. З іншого боку, висуванець правої політичної сили Кириленко був найбільш лівим, бо небачено підняв соціальні виплати і підтримку для незахищених верств населення. Оці два приклади демонструють химерність такого розподілу минулого сторіччя. Я впевнений, що в Україні не можна відтворити рафіновану ліву чи праву ідеологію XX століття, це нерозумно, немодерново. Щодо проектів пана Волги, то мене не душить ніяка жаба, бо я не вірю у життєву спроможність його проектів.

«Ми засвоїли урок роздрібненості демократів»

Хоча процес єднання демократичних сил виглядає вирішеним навіть для тих, хто ніколи не цікавився політикою, ця тема лишається основною ще протягом багатьох тижнів, підсилюючи на кілька градусів температуру і без того неймовірно спекотного літа 2007 року.

На цю ж саму тему Луценко говорив 1 липня журналістам програми «Час» на «5 каналі». Цими днями його, очевидно, переймає процес об’єднання демократичних сил і необхідність створити у майбутньому єдину демократичну партію. Він укотре говорить про необхідність єднання демократичних сил в потужну силу, яка запропонує єдину політику для виправлення ситуації в країні.