Читати книгу - "Дитина від тебе, босе, Юлія Ройс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ясю, можна мені тут залишитися? – питає обережно. – Ми будемо просто спати. Обіцяю нічого не робити проти твоєї волі.
– Таке теж вже було, – усміхаюсь.
– Правда? – дивується. – І чим все закінчилося?
– Ми дійсно спали разом. Просто спали, – кажу.
– Отже, я можу залишитися? – питає.
– Залишайся, – киваю. – Я думаю, що нам обом це необхідно.
Мирон усміхається і несподівано обіймає мене. Пригортає до себе і цілує в шию. Так і стоїмо, мовчки слухаємо дихання одне одного. Мирон не відпускає, а я не хочу, щоб відпускав. Більше ніколи.
Мої найкращі читачі, цього тижня графік буде плаваючим, бо я завершую книгу і страшенно хвилююсь. Кілька днів - і фінал, тому будуть бонусні глави, які я готувала цього тижня для вас
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дитина від тебе, босе, Юлія Ройс», після закриття браузера.
