Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

Він помер через зловживання алкоголем у 1987 році12. Його наступником став Озел Тендзін (Томас Річ Молодший), який заразив багатьох послідовників вірусом ВІЛ, перш ніж померти самому від СНІДу в 1990 році13.

Сьогодні більшість тантричних довідників можна легко знайти в книжкових магазинах. Проте вони містять не більше ніж просто тант­ричні вправи, спрямовані на отримання підвищеного сексуального задоволення, і мають мало спільного з оригінальним тантризмом. Це, однак, не означає, що ці книжки не мають справжнього релігійного значення для багатьох людей. Нові течії, розроблені в рамках тантризму на Заході, включаючи тантру садомазохізму та одностатевого сексу, на диво швидко розвиваються14.

Низка інших релігій також використовує те, що можна розглядати як надзвичайний секс у надзвичайних обставинах. У деяких традиційних релігіях сексуальні ритуали особливо поширені як елементи обряду переходу, як ми вже бачили в разі північноамериканських індіанців саук і фокс, коли молоді чоловіки повинні зайнятися сексом із чоловіком, який має дві душі, перш ніж їх визнають чоловіками15. Існує думка, вельми поширена у деяких релігіях Нової Гвінеї та сусідніх островів, що юнаки повинні отримувати сім’я зрілих чоловіків, орально або анально, щоб самим стати чоловіками16. У віці десяти або одинадцяти років хлопчик народу калулі сам або за допомогою свого батька знаходить зрілого чоловіка, якого використовує як інсемінатора. Вони будуть займатися сексом протягом декількох місяців або років, і ця практика має власну церемонію. Передача сім’я вважається особливо важливою, тому що чоловіки, які «мають надто багато спільного з жінками», найімовірніше, відлякують дику здобич17. Інші аборигени Нової Гвінеї, люди самбо, вірять, що дівчата стають жінками з власної волі, тоді як хлопці не стануть чоловіками без ритуального гомосексуального акту почасти тому, що без цього вони будуть триматися жіночої сфери, в якій виросли. Ініціювання в чоловіки полягає в смоктанні юнаком статевого органу старшого за віком, яке закінчиться проковтуванням сім’я. Це має відбуватися щодня протягом декількох років18.

Перехід від життя до смерті також містить релігійне використання сексу, як ми бачимо, наприклад, у скандинавській релігії. Ібн Фадлан із Багдада в 922 році описав обряд поховання скандинавського вождя на березі річки Волги, з якого видно, що секс був елементом у похоронних обрядах впливових скандинавських осіб19. Після смерті вождя одна з його рабинь ішла табором, від намету до намету, та найсильніший чоловік із кожного намету повинен був зайнятися сексом із нею, щоб показати відданість своєму мертвому вождеві. Після того як вона тричі глянула через ритуальну дверну раму на землю мертвих, вона супроводжувала корабель, у якому лежав мертвий вождь. Там вона отримувала п’янкий трунок, який п’янив її, і шість чоловіків мали статевий акт із нею. Потім її поміщали біля трупа, задушували й устромлювали ніж між ребра. Нарешті корабель підпалювали й у цьому вогнищі згорали і вождь, і рабиня20.

Секс як частина похоронної церемонії не просто історичний феномен. У Тайвані, де більшість людей або буддисти, або даоси, або й те й те, жінки, які виконують стриптиз, стали частиною поховальної церемонії для чоловіків протягом останніх декількох десятиліть. Звичай поширився на материкову частину Південного Китаю, незважаючи на те що влада активно намагалася викорінити його. Зв’язок між цим сексуальним актом і ритуалом, проте, не такий тісний, як на церемонії поховання скандинавського вождя. Що більша кількість людей відвідує похорони, то більше шанували небіжчика за життя. Тому жіночий стриптиз навколо труни тривалістю у декілька хвилин є ефективним способом до збільшення кількості проводжаючих21.

Кілька більш пізніх релігійних рухів ґрунтувалися на практиці використання сексу давнішими релігіями. Найчастіше ці різні новорелігійні методи ритуального сексу базувалися на уявленнях про ранні релігії, які мають достатньо мало підтверджених історичних фактів. Це має різні причини, у тому числі поширене переконання, що ці релігії, пригнічені християнством, і антисекс-відношення повинні мати секс-позитивне ставлення. Оскільки наявні джерела багатьох найдавніших релігій не завжди надійні, це відкрило шлях як для фахівців зі смаком до хорошої історії, так і для прихильників неорелігій з ухилом до релігійного сексу приписати цим релігіям ритуальне використання сексу.

Впливовий британський окультист Алістер Кроулі створив те, що він називав Гностичною Месою, для свого руху Ордену Східних Тамплієрів. Крім усього іншого, це дійство включало проникання священика його «священним списом», тобто ерегованим членом, у піхву жриці. Меса Кроулі передусім відображала корумпованість християнської меси, а також надихалася різними уявленнями про інші перекручування католицьких ритуалів22. Ритуальне вживання Кроулі гетеросексуальності, однак, не окреслювало межі використання сексуальності. Кроулі зазначав, що і гомосексуальність, і мастурбація становлять чудовий спосіб вивільнити потужні магічні сили23. Він любив посилатися на тантризм і грецькі та єгипетські вірування, щоб аргументувати свої ідеї священного сексу, хоча ці посилання зазвичай демонстрували, що його розуміння цих традицій було вкрай обмеженим24.

Якщо Кроулі був натхнений поняттям зворотної, або чорної, католицької меси, Антон Ла-Вей та його Церква Сатани перейняли її пов­ністю. Ми повинні визнати, однак, що, хоча існувало багато вірувань щодо сексуальної активності між відьмами та демонами, сексуальність чорної меси передусім ґрунтується на традиції християнського бачення жахів од XV століття й донині25. Виділяється один епізод від 1673 року. У розпачі від бажання зберегти прихильність Людовика XIV його коханка мадам де Монтеспан узяла участь у чорній месі, до якої, крім усього іншого, залучили оголену жінку та використовували кров принесеної в жертву дитини26. Завдяки Ла-Вею ми можемо довести, що чорні меси з ритуальним сексом дійсно перетнули межу від фантазії до реальності. Наголос Ла-Вея на священному сексі був натхнений тим, що він уважав лицемірним християнське ставлення до сексу. Він згадував, наприклад, як християнські чоловіки жадали напівголих жінок у цирках, у яких він працював протягом тривалого періоду, а потім ті ж самі чоловіки на недільних службах молилися Богу, щоб він пробачив їх і звільнив од похоті плоті27.

Джеральд Гарднер, який брав участь у створенні неорелігійного чаклунського руху Вікка, працював із так званим Великим обрядом, частина якого становила ритуальний гетеросексуальний статевий контакт чоловічого «списа» з жіночим «граалем». Як він написав у своїй «Книзі Тіней»: «І ви будете вільні від рабства, і як знак того, що ви дійсно вільні, ви будете голими у ваших обрядах, і ви будете танцювати, співати, святкувати, грати музику та кохати». Гарднер стверджував, що він був ініційований відьмою на ім’я Стара Дороті, яка була членом відьомського культу, що існував багато століть тому28. Насправді, однак, цей релігійно-сексуальний ритуал заснований радше на давніх уявленнях про сексуальні оргії на відьомських шабашах, ніж на будь-якій справжній