Читати книгу - "Посмертні записки Браса Кубаса"

Є дуже мало таких розсудливих людей, як ви.

— Отже Кінкіс Борба помиляється?

— Цілковито, — запевнив він, а потім додав: — Навпаки, якщо ви його друг, то спробуйте його відволікти, щоб...

— Боже милостивий! Вам здається, що... людина з такою душею... філософ!

— То не має значення. Божевілля може вразити будь-кого.

Можете уявити собі мою прикрість. Психіатр, побачивши, як на мене вплинули його слова, і переконавшись, що я таки дійсно друг Кінкаса Борби, спробував пом’якшити серйозність застереження. Він зазначив, що, може, там нічого такого серйозного й не було, що піщинка божевілля зовсім не псує всю справу, а навіть додає смаку життю. Оскільки я з жахом відкидав таке міркування, психіатр усміхнувся і сказав мені одну надзвичайну річ, таку дивну, що вона варта окремого розділу.

Розділ CLIV. Кораблі Пірея

— Варто пригадати, — сказав мені психіатр, — відомого афінського божевільного, котрий вважав, що всі кораблі, що ввійшли в Пірей[83], належали йому. Він був всього-на-всього бідним чоловіком, можливо, у нього не було навіть де спати, не було навіть діжки, як Діоген. Та уявне володіння кораблями для нього була варте всього золота Еллади. Так от, у кожному з нас сидить такий афінський божевільний. Якщо ви знайдете когось, хто запевнятиме, що не володіє уявними кораблями, хоча б в думках, двома або трьома двощогловими кораблями, можете вважати, то — така людина бреше.

— Невже і ви, сеньйоре? — запитав я його.

— І я теж.

— То, може, і я?

— І ви, сеньйоре, і ваш слуга, якщо той чоловік у вікні, що чистить килим, є не хто інший, а ваш слуга.

Так, дійсно, один з моїх слуг саме чистив килим, поки ми говорили в саду. Психіатр помітив, що той тримав розчиненими вікна протягом усього цього часу, а вітер розвівав у вікнах завіси. Таким чином багато умебльовану кімнату було видно знадвору. Тож психіатр завершив:

— У вашого слуги така ж манія, як у того афінянина: він теж думає, що всі кораблі належать йому. Якась година марень дає йому найбільше щастя на землі.

Розділ CLV. Сердечне міркування

— Якщо психіатр має рацію, — говорив я сам собі, — не треба дуже жаліти Кінкаса Борбу. Все питання в мірі — більше чи менше божевілля — яка різниця? Однак все ж треба піклуватися про нього і слідкувати, щоб його хворий розум не збирав божевільні ідеї зі всього світу.

Розділ CLVI. Гордість чи прислужливість

Кінкас Борба розійшовся в думці з психіатром щодо мого слуги:

— Може бути, за зовнішніми ознаками йому можна приписати манію афінянина, проте образи — не ідеї, не спостереження природи. Що таки притаманне твоєму слузі, то це благородне почуття, цілком обумовлене законами Гуманітизму — це гордість від прислужливості. Його намір показати, що він слуга, проте слуга не просто кого-небудь...

Потім він привернув мою увагу до кучерів, що служать у відомих домах, котрі ще пихатіші за своїх господарів Він згадав і про прислугу в готелях: їхня поведінка обумовлена соціальним статусом їхніх клієнтів тощо. І завершив він словами про те, що це все є вираженням тонкого і благородного почуття, найбільший доказ того, що навіть чистильник взуття є величним.

Розділ CLVII. Блискучий період

— Хто величний, то це ти! — вигукнув я, обійнявши Кінкаса Борбу.

І справді, неможливо було повірити, що така глибока людина могла дійти до божевілля. Саме це я сказав йому після того, як міцно обійняв і розповів йому про підозри психіатра. Я не в змозі описати, яке враження на нього справила така підозра, тільки згадую, що він здригнувся і дуже зблід.

Саме в цей період я знову помирився з Кортіном, хоча так і не збагнув, в чому полягала причина наших розбіжностей. Примирення виявилось дуже слушним, бо самотність мене обтяжувала, а бездіяльне, нудне життя було найгіршою втомою. Невдовзі він запросив мене записатися в один з релігійних орденів — терціаріїв[84]. Я погодився після того, як порадився з Кінкасом Борбою.

— Що ж, записуйся, якщо хочеш, проте лише тимчасово. Я хочу додати до своєї філософської доктрини догматичну та літургійну частини. Гуманітизм має стати в майбутньому також і релігією, а потім він стане єдиним істинним вченням. Християнство є добрим лише для жінок та жебраків, інші ж релігії вартують ще менше: усі вони наближаються одна до одної своєю слабкістю та вульгарністю. Християнський рай — це гідний суперник мусульманського, що ж до Нірвани в буддизмі, то вона не більше, ніж концепція для паралітиків. Ти подивися, в чому полягає релігія Гуманітизму. Повне всотування, котрактивна фаза, відновлення субстанції, а не її знищення тощо. Йди туди, куди тебе кличуть, проте на забувай, що ти мій каліф!

Отож погляньте на мою скромність, я записався в орден, займав там якісь посади, і це був найблискучіший період мого життя. Однак я замовкаю, не буду нічого говорити, не розповідатиму про свою там службу, що саме я зробив для бідних та хворих людей, не буду говорити і про винагороду, яку отримав. Абсолютно нічого не розповідатиму.

Можливо, соціальна економіка і збагатилася б деякими моїми концепціями про те, що будь-яка віддалена винагорода не може порівнятися з безпосередньою і прямою особистою винагородою. Проте це означало б, що я порушив мовчанку, якої я присягнувся дотримуватися в цьому питанні. Окрім того, питання сумління важко аналізувати. З іншого боку, якби я розкрив одне питання, то мусив би