Читати книгу - "Відродження-2, Кулик Степан"

Гаразд. Тикати, так тикати. Може, не вибухне. Беру один циліндр і на хибив-трафив прикладаю його до розрядженого генератора силового поля. Якийсь час нічого не відбувається а потім циліндрик просто зникає. У руці залишається лише трішки пилу, схожого на тальк. Гарний фокус. І?

Так! Ес!!! Бінґо! Твою гіпотенузу та інтегралом об фейс! Індикатор генератора показує 100% заряду. Я знову крутий! Бережися, все що ворушиться! Море мені, може, поки що й не по коліно, але гори вже точно ледь до плеча. Це я вдало зайшов. Не дарма…