Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

-Кифин, а я - Христів.» 13 Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися? 14 Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая, 15 щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я. 16 Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого. 17 Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. 18 Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19 Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! 20 Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21 А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22 Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, - 23 ми проповідуємо Христа розп'ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, 24 а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість. 25 Бо, нібито немудре Боже - мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили. 26 Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних; 27 але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, - 28. і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, 29. щоб жадне тіло не величалося перед Богом. 30 Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням, 31 щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

2. Мудрість Божа і людська

1 Та я, коли прийшов до вас, брати, - не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю. 2 Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп'ятого. 3 Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів; 4 слово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили, 5 щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій. 6 Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, - не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають; 7 але говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу; 8 її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп'яли б Господа Слави, 9 але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.» 10 Нам же Бог об'явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. 11 Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого. 12 Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога; 13 про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, - духовні речі духовними словами подаючи. 14 Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється. 15 Духовна ж - судить усе, а її ніхто не судить. 16 «Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.

3. Кожен проповідник отримає належну нагороду 1-17; практичні висновки 18-23

1 І я, брати, не міг до вас говорити як до духовних, але як до тілесних, як до немовляток у Христі. 2 Я молоком поїв вас, не їжею, ви бо не могли їсти її, та й тепер ще не можете, 3 бо ви ще тілесні. Якже між вами зависть та суперечки, то хіба ви - не тілесні і не поводитесь як звичайні люди? 4 Бо коли хто каже: «Я - Павлів», а інший: «Я -Аполлосів», то хіба ви не звичайні люди? 5 Що таке Аполлос? Що Павло? - Слуги, через яких ви увірували, і то як кому дав Господь. 6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, 7 так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, а Бог, який зрощує. 8 І хто садить, і хто поливає, є одне; але кожний отримає власну нагороду згідно з своїм трудом. 9 Ми бо співробітники Божі, ви - Божа нива, Божа будівля. 10 За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11 Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос. 12 Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, - 13 кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. 14 І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду; 15 а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь. 16 Хіба не знаєте, що ви - храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває? 17 Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви. 18 Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим; 19 бо мудрість цього світу - глупота в Бога. Написано бо: «Він