Читати книгу - "Повітряний замок, що вибухнув"

Мікаель телефонував їй напередодні увечері, вирушаючи до Ґетеборґа, щоб розшукати Лісбет Саландер. І вбивцю на ім’я Рональд Нідерман.

Коли розвиднілось, один спостережливий поліцейський виявив за дровітнею сліди крові. Поліцейський пес узяв слід і привів до ями, розташованої на галявині, приблизно за чотириста метрів на північний схід від садиби.

Мікаель вирушив туди разом з інспектором Ерландером. Вони заходилися ретельно вивчати місце і легко виявили велику кількість крові в самій ямі та довкола неї.

Ще вони знайшли подряпаний портсигар, який вочевидь використовувався як лопатка. Ерландер помістив портсигар у пакет з доказами і занотував знахідку. Він зібрав також зразки залитих кров’ю грудок землі. Один з поліцейських звернув його увагу на недопалок сигарети марки «Пелл Мелл» без фільтра, що лежав за метр від ями. Недопалок теж помістили в пакет і оформили. Мікаель згадав, що бачив пачку «Пелл Мелл» на краю мийки в домі Залаченка.

Ерландер поглянув угору — на небі насувалися важкі дощові хмари. Буря, що обрушилася вночі на Ґетеборг, явно проходила на південь від околиць Носсебру, але було очевидно, що дощ буде обов’язково — питання лише в тому, як скоро. Звернувшись до одного з поліцейських, Ерландер попросив роздобути брезент, щоб накрити яму.

— Гадаю, ви маєте рацію, — сказав нарешті інспектор Мікаелю. — Аналіз крові, ймовірно, підтвердить, що тут лежала Лісбет Саландер, і, скоріш за все, ми виявимо на портсигарі відбитки її пальців. Її підстрелили й закопали, але вона якимсь чином вижила, зуміла вибратися назовні і…

— …повернулася в садибу, де гепнула Залаченка сокирою по голові, — закінчив Мікаель. — Вона досить-таки уперте стерво.

— Але як, чорт її забирай, вона змогла впоратися з Нідерманом?

Мікаель знизав плечима. Ця обставина збивала його з пантелику не менше, ніж Ерландера.

Розділ 02

П’ятниця, 8 квітня

Соня Мудіґ і Єркер Хольмберґ прибули на Ґетеборзький центральний вокзал на початку дев’ятої ранку. На той час Бубланськи вже встиг дати їм телефоном нові інструкції — не їхати до Госсеберґи, а взяти таксі й вирушати на площу Ернста Фонтелля, що біля стадіону, — там містилося керівництво кримінальної поліції області Вестра Гетланд. Їм довелося чекати майже годину, доки з Госсеберґи не повернувся інспектор Ерландер разом з Мікаелем Блумквістом. Мікаель привітався з Сонею Мудіґ, з якою вже мав зустріч, і потиснув руку Єркеру Хольмберґу. Потім до Ерландера приєднався ще один колега з останніми відомостями про пошуки Рональда Нідермана. Його звіт був коротким.

— Ми створили пошукову групу, підпорядковану обласній поліції. По всій країні, зрозуміло, оголошено розшук. О шостій ранку ми виявили в Алінґсосі викрадену поліцейську машину. Там на цей час слід обривається. Ми підозрюємо, що він змінив транспортний засіб — щоправда, поки жодних нових заяв про викрадення автотранспорту не надходило.

— А як із засобами масової інформації? — спитала Мудіґ і з вибачливим виглядом скоса зиркнула на Мікаеля Блумквіста.

— Йдеться про вбивство поліцейського, і підключено всіх. О десятій ми влаштовуємо прес-конференцію.

— Чи знає хто що-небудь про стан Лісбет Саландер? — спитав Мікаель. Усе, що стосувалося пошуків Нідермана, його не надто цікавило.

— Її вночі прооперували, дістали кулю з голови, але вона ще не опритомніла.

— Які прогнози?

— Наскільки я розумію, поки вона не отямиться, висновки робити зарано. Але лікар, який її оперував, каже, що сподівається на сприятливий результат, якщо не виникне якихось ускладнень.

— А як із Залаченком?

— З ким? — перепитав колега Ерландера, ще не посвячений у всі деталі цієї заплутаної історії.

— Карл Аксель Бодін.

— A-а, його теж уночі прооперували. Він дістав потужний удару по обличчю і ще один — під саму колінну чашечку. Травми важкі, але небезпеки для життя немає.

Мікаель кивнув.

— У вас зморений вигляд, — зауважила Соня Мудіґ.

— Цілком можливо. Я на ногах уже третю добу поспіль.

— Він заснув просто в машині дорогою з Носсебру, — сказав Ерландер.

— Ви могли б розповісти всю історію від самого початку? — спитав Хольмберґ. — Схоже, що приватні детективи виграють у поліції з рахунком приблизно 3: 0.

Мікаель ледь посміхнувся:

— Хотів би я почути таку репліку від Бубланськи.

Вони пішли до кафетерію будівлі поліції, щоб поснідати. Протягом півгодини Мікаель, крок за кроком, пояснював, як по шматочках збирав матеріал про Залаченка. Коли він закінчив, поліцейські заглибилися в роздуми, не кажучи ні слова.

— У вашій історії є кілька лакун, — урешті-решт сказав Хольмберґ.

— Можливо, — згодився Мікаель.

— Ви не пояснили, як оволоділи секретним звітом СЕПО про Залаченка.

Мікаель кивнув.

— Я виявив його вчора вдома у Лісбет Саландер, коли нарешті з’ясував, де вона ховається. Лісбет же, в свою чергу, очевидно, знайшла його на дачі адвоката Нільса Б’юрмана.

— Отже, ви виявили укриття Саландер? — спитала Соня Мудіґ.

Мікаель кивнув.

— І?

— До цієї адреси вам доведеться докопуватися самим. Лісбет доклала багато зусиль, щоб організувати собі укриття, і я не маю наміру його видавати.

Мудіґ з Хольмберґом трохи спохмурніли.

— Мікаелю… це ж розслідування вбивства, — нагадала Соня.

— А ви все ще не усвідомили, що Лісбет Саландер невинувата і що поліція нечуваним чином знехтувала її правом на захист приватного життя? Банда сатаністок-лесбіянок — звідки ви це взяли? Якщо Лісбет побажає розповісти вам, де живе, то, я впевнений, вона розповість.

— Але я ніяк не можу помістити в голові ще одну річ, — наполягав Хольмберґ. — Яке відношення до цієї історії має Б’юрман? Ви кажете, ніби все почалося саме з нього, тому що він зв’язався із Залаченком і попросив його вбити Саландер… та навіщо йому це знадобилося?

Мікаель досить довго вагався.

— Я припускаю, що він найняв Залаченка, щоб знищити Лісбет Саландер. За їх задумом, вона мала опинитися в тому складі під Нюкварном.

— Але ж він був її опікуном. Який у нього міг бути мотив для її вбивства?

— Питання складне.

— Поясніть.

— У нього був чудовий мотив. Він зробив дещо, про що було відомо Лісбет. Вона була загрозою для його перспектив і благополуччя.

— Що ж він зробив?

— Вважаю, буде краще, якщо ми надамо можливість пояснити це самій Лісбет.

Він зустрівся поглядом з Хольмберґом.

— Ну ж бо спробую вгадати, сказала Соня Мудіґ. — Б’юрман зробив щось проти своєї підопічної.

Мікаель кивнув.

— А якщо я висловлю припущення, що він вчинив над нею сексуальне насильство в якійсь формі?

Мікаель знизав плечима й утримався від коментарів.

— Вам відомо про татуювання на животі Б’юрмана?

— Про татуювання?

— У нього через увесь живіт тяглося зроблене невмілою рукою татуювання з написом: «Я садистська свиня, покидьок і ґвалтівник». Ми довго міркували над тим, звідки воно взялося.

Мікаель раптом зареготав.

— У