Читати книгу - "Життя з Алісою поза дзеркалом, Богдан Миколайович Бойчук"

спаде, що таке невизначене становище може бути нестерпним для мене. Мені здається, що в неї є два основні мотиви, які керують її поведінкою: брати якнайбільше приємностей із життя і робити мені якнайбільше неприємностей.

Їй, наприклад, забаглося вчора йти на Майн купатися. Нічого неприємнішого для мене не могла видумати. По-перше, я не люблю показувати на людях своє схоже на вітряк тіло; по-друге, я не вмію плавати, — то як буду залазити в таку велику ріку, як Майн? Та Алісу мої недомагання й невигоди не цікавлять. Для неї найважніже похизуватися своїм голим тілом, полежати на пісочку й поплавати. Тобто скористатися всіма благами природи й мати якнайповніше задоволення. А я можу сконати на гарячому сонці — і їй то зовсім байдуже!

Коли я спитав її, чому вона вибрала такий неприродний вид розваги, вона відказала, що літо дуже жарке і найкращий спосіб охолодитися — це залізти в воду. Що надворі спекота — це правда. Але можна напустити холодної води у ванну й охолодитися далеко краще, ніж на ріці. Або піти до якоїсь кнайпи в підвалі й у приємному холодку попивати холодне пиво і гуторити. Але мені ні разу не пощастило ще переконати Алісу. Вона каже, що ми з дня на день пережовуємо те саме і від наших балачок у корчмі можна збожеволіти. А хіба від її забаганок не можна з'їхати з глузду! В додатку, вона ще й філософує, мовляв, природа омолоджує тіло й заспокоює нерви. Попробувала б та природа омолодити моє тіло!

Та мої мудрі слова не доходили до Аліси. Вона пішла до крамниці й купила собі купелевий стрій, — бікіні. Ліфчик прикривав тільки кінчики цицьок, а вузенький трикутничок між ногами був зовсім недостатній, і її густе волосся вилазило з-під нього. Якщо вона покажеться в такому вигляді на пляжі, то всі мужчини летітимуть у воду охолоджувати члени. Та й мій зірвався, як ніколи, і ми кинулися на підлогу й безтямно кохалися цілий вечір, не можучи заспокоїти його. Я прийшов до корчми щойно по десятій — такого досі ще не бувало. Отак Аліса перевертала мій щоденний порядок, і я не міг усьому тому давати раду.

На другий день я був змушений таки піти з нею на пляж. Бо, якщо не пішов би, то таке бурхливе кохання, яке ми вчора відтовкли, ледве чи повторилося б знову. На пляжі було повно людей, головно молодих. Одні купалися, інші лежали на сонці й засмагали, а ще інші виробляли всякі непристойності під кущами. Отак-то молоді люди легковажно витрачали дорогий час. Краще сиділи б у корчмі й розвивали свої філософські спроможності.

Аліса відразу кинулася в воду, а я стягнув сорочку й штани, присів під кущиком і нишком любувався дуже красивою дівчиною, яка лежала неподалік від мене. Вона була вистроєна згідно з найостаннішим криком моди: не мала на собі нічого, крім вузеньких трусиків. Підглядаючи її, я мусив міняти свої естетичні настанови. Тугі середніх розмірів груди, які виставляла на показ ця дівчина, завершені гострими паленіючими сосками, мали своєрідну красу й притягали мою увагу. Проти своєї волі, мушу признатися, що та півгола дівчина збуджувала мене, і я з найбільшою приємністю досидів би під тим кущем до вечора, втискаючи між ноги члена. Та Аліса, як звичайно, знівечила мій піднесений настрій. Вона плавала, стрибала, виправляла всякі фокуси, аж її ліфчик зсунувся з грудей. Це її нітрохи не спантеличило, вона розреготалася й попливла вгору проти течії. За нею пустився вплав гарний молодий блондин. Вони пливли назад уже разом і гуторили. Невдовзі почали дуріти, хляпатися водою, ганяти одне за одним, реготати, аж Аліса нібито схитнулася і полетіла головою вниз. Юнак підхопив її ззаду за груди й притиснув до себе. Ліфчик, зрозуміло, зсунувся знову. Я був певний, що й трусики злетіли під водою.

Моїм найбільшим бажанням було залізти у воду й дати тому зарозумілому зухвальцеві в писок. Та це була недосяжна мрія, оскільки я не вмів плавати. А топитися задля Аліси не мав найменшого бажання. Щоб досолити їй, я міг залицятися до якоїсь голої кралі, от хоч би до моєї сусідки під кущем. Але й тут мої шанси були мізерні. Якби я мав хоч маленьке пузо, як усі поважні бюргери, то напевно лежав би вже обіч своєї сусідки або під нею. А так жодна з цих красунь і оком не кидала на мене. Це так розізлило мене, що я натягнув штани й, ображений на всіх жінок, пішов до корчми.

Але й у чарці не знаходив розради, — увесь час думав про Алісу й уявляв собі, що вона виробляла під кущами з тим молодиком. А може, вона запросила його до мого мешкання й товчеться з ним на моєму ліжку! Це вже підлота! Це найнижчий ступінь негідносте! Це найжорстокіші кпини наді мною! Я відсунув недопиту чарку й вилетів з корчми. Мої компаньйони сумно похитували головами й мало не плакали. Та й було чого сумувати, бо це значило, що цього вечора не буде ні другої, ні третьої пляшки. Саме через це вони щиро співчували мені. Та я й сам співчував собі, — не легко було обходитися без традиційних трьох пляшок. Я ж бо людина глибоко традиційна й дотримуюся століттями встановлених норм.

Коли я влетів до свого мешкання, то застав Алісу на софі. Вона сиділа в шовковому халаті в голубі квіти й наспівувала популярний романс. Виглядала прекрасно. Це кинуло мене в шалену лють. Я страждаю, я місця не можу собі знайти, а вона не тільки прекрасно виглядає, а ще й у гарному настрої, поспівує собі. Я накинувся на неї з криком:

— Як ти можеш так безвідповідально поводитися, — веселитися, вистроюватися! Що ти собі гадаєш?!

— Хіба я не подобаюсь тобі в цьому новому халаті?

— Подобаєшся. Але не в цьому діло.

— А в чому діло?

— Діло в тому, що я страждаю, мене розриває лють, горілка до уст не йде, — а ти веселишся та ще й любуєшся собою.

— А чому я мала б сумувати?

— Що тут говорити! Коли між нами нема духовної співзвучносте, то ніщо не буде грати.

— Я думала, що тебе цікавить тільки сексуальна співзвучність з жінкою.

— Самозрозуміло!

— Значить, все нормально між нами.

— Не цілком нормально! Не зашкодило б, коли б твої духовні вібрації були на тих самих хвилях, що й мої. Коли б ти також відчувала трагічний стан моєї душі.

— А хіба ти маєш душу?

— Ти забагато дозволяєш