Читати книгу - "Ми проти вас"

розвіваються прапори, щоб чортяки, які тут працюють, знали, звідки віє вітер.

— Наш регіон… комуна… ми… довелося ухвалити рішення, що будемо подавати заявку на проведення чемпіонату світу з лижних видів спорту. Бйорнстад і Гед працюватимуть разом, — інформує один із політиків.

Він намагається виглядати авторитарним, але це не так легко, якщо одночасно виколупувати з кишені піджака крихти від кексу, які засипалися туди з кутика рота. Усім відомо, що цей політик уже багато років робить спроби фінансувати будівництво конференц-готелю, і чемпіонат світу — це його шанс. Цілком випадково зять саме цього політика працює в асоціації лижних видів спорту, а його дружина керує фірмою, яка організовує полювання, а також «курси виживання» в лісі для багатих підприємців з великих міст, які, вочевидь, не зможуть вижити без мінібару і спа-процедур.

До розмови встряє інший політик:

— Петере, ми мусимо думати про статус нашого міста. Платники податків непокояться. Уся ця негативна увага ЗМІ створила непевну атмосферу.

Той політик говорить так, ніби проблема полягає в непевному становищі. Ніби проблема не в самій ПРОБЛЕМІ. Він наливає Петеру кави. Якийсь інший чоловік, можливо, пожбурив би горнятко в стіну, але Петер не здатен до насильства. Ще бувши гравцем, він навіть на кризі не ліз у бійку. Ці чоловіки тихцем зневажали його за це, але з кожним днем вони приховують свою зневагу все менше.

Їм відомо, що слабкість Петера — у його відданості, у тому, що він почувається боржником перед своїм містом. Тут він здобув усе завдяки хокею, і йому постійно про це нагадують. У роздягальні льодової арени на стіні написані слова: «Кому багато дано, від того багато й очікують».

Ще один політик, який лестить собі, вважаючи себе тим, хто «каже прямо, як є», докидає:

— Бйорнстад утратив команду юніорів, і основна команда теж заледве грає! Усі ваші найкращі гравці і майже всі спонсори перейшли в Гед. Ми мусимо думати про платників податків!

Минулого року в місцевій газеті цьому ж політикові поставили нагальне запитання про плани регіону фінансувати будівництво нової, дорогої льодової арени. Він не вагаючись відповів: «Знаєте, чого хочуть у Бйорнстаді? Ходити на хокей!». Якою б не була позиція, так просто звалювати все на них — на платників податків.

Ті самі гроші опиняться в тих самих кишенях, просто тепер вони змінили місто на Гед. Петер хоче заперечити, але не може. Місцеве фінансування спорту завжди зазнавало махінацій, і не лише у формі чистих «виплат», але й приховано — як «позики» і «дотації». Наприклад, комуна «орендувала» паркувальні місця перед льодовою ареною, попри те що ця земля їй і належала. Або платили за «бронювання льодової арени для доступу всіх охочих», бо ж, звісно, «усі охочі» просто вмирали від бажання покататися на ковзанах щосереди з другої години ночі до п’ятої ранку. Один із членів правління клубу випадково виявився також членом ради директорів управління комунальною нерухомістю, і за його сприяння це управління придбало дорогий «спонсорський пакет» на хокейні матчі, які ніколи так і не відбулися. Петер знав про це. Старе керівництво хокейного клубу завжди було корумпованим, спершу Петер боровся з цим, але врешті мусив прийняти такі «правила гри». У малому місті спорт не виживе без підтримки комуни. Петер не може кричати про «махінації», тому що політики знають те саме, що відомо йому.

Вони збираються розправитися з його клубом. І хочуть просто впевнитися, що він буде сидіти тихо, стуливши рота.

* * *

Накачані вісімнадцятирічні хлопці носять червоні кепки, на яких зображено здибленого бика. Вони займають щоразу більше місця на пляжі, розширюють свої межі, щоб побачити, хто наважиться їх зупинити. Лео безсило ненавидить їх.

Історія змінилася після Кевінового від’їзду з міста, але його колишні друзі швидко пристосувалися до нової правди. Їм просто був потрібен новий лідер, і ним став Вільям Лют, форвард першої ланки, який до того ж мешкав по сусідству з Кевіном. Лют узяв на себе ініціативу і дав їм версію подій, яку всі хотіли чути. Він місяцями слухав своїх батьків, які за кухонним столом торочили: «Це ми стали жертвами, у нас вкрали перемогу в фіналі. Ми би перемогли, якби Кевін грав! Але Петер Андерссон зробив із цього політику! А тоді захотів перекласти вину на НАС за те, що той психопат зґвалтував малу курву, хоча нам НАСРАТИ на це! І все чому? Бо Петер Андерссон завжди нас ненавидів. Усі його слухають лише тому, що він профі з НХЛ, ніби в нього якась довбана моральна перевага, але як ви думаєте: чи забрали б Кевіна перед фіналом, якби це сталося з іншою дівчиною, а не з донькою Петера? Якби зґвалтували когось із наших дівчат — чи відіслав би Петер лягавих до Кевіна саме в день фіналу? Та він лицемір! Кевін став просто приводом, Петер ніколи не хотів, щоб хлопці з Височини були в команді „Бйорнстад-Хокей“, і знаєте чому? Тому що комусь із нас випало народитися в сім’ях з достатком, а Петер Андерссон зі своїм комплексом добропорядності не вважає це чимось прекрасним!».

Ці слова луною розходилися у Вільямовій голові. Кожного сезону його мама, Маґґан Лют, дратується через те, що клуб ставить на передові позиції хлопців з бідних районів, а коли треба оплачувати рахунки, то всі чекають, коли дістануть свої гаманці батьки з Височини. «Коли люди перестануть оплачувати соціальні проекти Петера Андерссона?» — шипіла вона на всі боки, коли стало відомо, що клуб відкриває хокейну школу для дівчаток віком чотирьох-п’яти років.

— Вони хочуть зробити дівчачий клуб! — кричить Вільям на пляжі.

Слова діють, бо вони прості й зрозумілі. Після зґвалтування, в якому був винен Кевін, усі з Лютової команди почуваються так, ніби їх атакують і не розуміють. Тому вони й раді думати, що Петер Андерссон їх ненавидить, бо завжди простіше ненавидіти людину, маючи переконання, ніби це вона перша почала.

* * *

Петер оглядається на тих, хто сидить за столом. Від нього очікують, що він прийме ситуацію «як чоловік», але Петер уже не знає, яким чоловіком бачать його ці політики. Хлопчиком, якого виховав «Бйорнстад-Хокей»? Який двадцять років тому став капітаном і провів уже розвалений сільський клуб аж до другого місця в рейтингу найкращих клубів країни? Чи професіоналом НХЛ, яким Петер став потім? До того, як його вмовили повернутися додому і стати спортивним директором клубу, який стрімко падав на найнижчі місця в дивізіонах і в якому Петер, на подив усім, створив одну з