Читати книгу - "Закон Єдиного. Книга 3. Війна Богів., Алекс Міш-ах"

ГЛАВА 40

                                                          Розділ 40

 

  1. У Вара-пішанаха Ахура трудився майже дві тисячі років, разом зі своїми ангелами, які, здебільшого, раніше були друджами. Але тепер стали високими в рівнях. З них понад два мільярди були підняті у світ, стали Женихами і Нареченими Джеховіха, і були доставлені в ефірійні світи.

  2. Але Ахура не дав своїм домініонам виснажитися. За звичаєм Бога в Краошиві, він послав своїх ангелів вниз, у хада і на землю, і зібрав разом занепалих ангелів Деюса. А також хаотичних і смердючих духів, - диких, розлючених і мстивих. І Ахура привів їх до Вара-Пішанаха і там обробляв, няньчив, відновлював і поміщав у школи та фабрики, вчив і розвивав. І сотні мільйонів із них стали яскравими та мудрими, - у великій владі та любові.

  3. Бог послав до Ахури, кажучи: Вітаю вас, во ім'я Джеховіха! Через темряву, що наближається, яка скоро натисне на атмосферію в кожній частині землі, і випробування буде покладено на Богів та ангелів, давайте об'єднаємо наші небесні королівства! Давайте з'єднаємо наші плато разом, - і ваше королівство буде моїм королівством, і моє буде вашим. І один із нас буде управителем на небесах, а інший спуститься до хада і до землі, коли прийде велика темрява.

  4. На це Ахура відповів: Вітаю вас, Бог небес і землі, з любов'ю і найвищою повагою! У вашому проекті є мудрість. Я зроблю разом з вами все, що потрібно, щоб виконати цю велику роботу.

  5. Таким чином, Бог Краошиві та Ахура об'єднали свої сили щодо своїх плато, щоб об'єднати їх. І це було тривалою дією, оскільки їхні місця знаходилися на відстані двох тисяч миль на сході та південному заході. І, крім того, Вара-пішанаха знаходився на сім тисяч миль нижче від Краошиві.

  6. Оскільки тиск, що насувається, опустив би їх обох донизу, до поверхні землі, і напрямок Вара-пішанаха на схід переніс би одне над іншим. А зниження рівня Краошиві привело би двох до зіткнення. Але жителі обох домініонів були настільки високі у владі та мудрості, що їхнє становище було вищим, ніж місце, яке вони населяли. І тому їм не становило труднощів перемістити елементи плато.

  7. Щоб знайти необхідну владу, і побудувати рівні для Великого Переходу, Бог призначив офіцерів і посадив їх за роботу. І офіцери відрапортували, що робота може бути закінчена через дванадцять років. І Ахура об'єднався з Богом, і в цій роботі було зайнято три мільярди ангелів. І вони зробили міст між двома плато, і це з'єднало їх таким чином, що мільйони ангелів могли вийти й повернутися, коли завгодно, поки тривала робота.

  8. І роботи Бога і Ахури з прийому духів землі, Віруючих, та інших з областей хада, не припинялися ні на хвилину. Тисячі їхніх отеванів перетинали небеса вздовж і впоперек, у кожному напрямку, готуючись до тяжких часів.

  9. І коли самопроголошені Боги в хада посварилися і розділилися, блокада Деюса була зламана за його власною згодою. Його могутня армія, що воювала проти Віруючих, розтанула. І отевани прискорилися сюди і туди, безперешкодно. І вони забрали багато тисяч, навіть десятки тисяч, найвищих ангелів Деюса. Найнижчі не прибули, оскільки їх вчили ненавидіти Джеховіха і його шанувальників. Їх вчили розглядати всі біди, немов вони йдуть від Джеховіха. І розглядати все хороше захоплення і благословення, як подарунки Деюса, їхнього Лорда Бога.

  10. Досить сказати, що через дванадцять років великі небеса, Краошиві і Вара-пішанаха, були об'єднані, і стали як одне місце. І був час радості і захоплення, великий відпочинок і спілкування, великі обряди і церемонії, поклоніння і радість перед Джеховіхом.

  11. І в цей же час почався тиск джіай, на небеса і землю. Хоред почав швидко падати до землі. Найвищі ангели Деюса вже пішли, його королівство ставало королівством дурнів і ледарів, і спрага та голод заволоділи ним.

  12. Деюс все ще упирався, і сподівався на зміну ситуації від деякої випадковості. Не було тепер в нього часу, щоб сваритися зі своїми ледачими Богами. Кожен день, кожну годину він перебував у повній напрузі, намагаючись запобігти загибелі, що насувалася.

  13. Тим часом фальшиві під-Боги, його власні колишні учні, навчали людей на землі, що все, що потрібно від них, - це звернутися до Спасителя, Анубі. І що коли вони помруть, то підуть тріумфувати, і житимуть на святому пагорбі Лорда Бога. І ці бідні створіння, фальшиві Боги, все ще говорили їм: Так, продовжуйте! Ваш Спаситель, Анубі, відкриє браму і впустить вас всередину раю! Ви вічно повинні поклонятися тільки Деюсу!

  14. І друджі, ангели темряви, як ідіоти, кланялися весь час, день і ніч, кланяючись і кажучи: Благословенний Анубі! Він може врятувати мене! Слава нашому Лорду Богу! І потім вони починали знову: Благословенний Анубі! Мій Спаситель! Слава Деюсу! І це було все, що вони знали. І при цьому вони не бачили того, що вони були, немов дикі люди, лупаючи очима в пошуках Анубі і Деюса. Але зате вони кланялися постійно, на всі боки. Їх були мільйони, десятки мільйонів божевільних ангелів!

  15. Анубі, в результаті всього цього, покинув своє місце, в страху перед ними. І його небесне місто стало схожим на дім без охоронця, де блукали натовпи ангелів, вічно виголошуючи: O мій Спаситель, Анубі! Слава Лорду Богу!

  16. Але Анубі в цей час був з фальшивим Лордом Богом, прагнучи допомогти йому знайти засоби для порятунку та безпеки.

 

                                                         Розділ 41

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍