Читати книгу - "Невермур. Випробування Морріґан Кроу"

Д-дякую вам, Старійшино Квінн. Справді дякую. Я обіцяю, що ви не пошкодуєте про це.

Старійшина Квінн глибоко зітхнула.

— Я дуже в цьому сумніваюся, любий. Та ми даємо тобі час до Дня Посвяти, щоб знайти дев’ятий підпис. Якщо ти не зможеш його знайти, міс Кроу втратить своє місце в Групі 919. Це все, що я можу зробити.

Вони покинули Тролезей крізь лабіринт зал, обклеєних старими постерами і фотографіями відомих боїв тролів, і Морріґан щосили намагалася встигати за рішучими кроками Юпітера.

— Я відсилаю тебе і Джека назад до «Девкаліона» разом із Фенестрою, Моґ, — сказав він, на три чи чотири кроки випереджаючи її. — Я повинен дістати той останній підпис, і в мене все менше варіантів. Я маю останню надію, але це буде нелегко, і мені потрібно…

— Але ви обіцяли розповісти мені…

— Я знаю і розповім, але…

— Ось і вони! Я знайшов їх!

Без Чарльтон тупотів коридорами, а за ним бігли розлючена Ноель Деверо, знуджена Каденс Блекберн і найбільш самовдоволені вусики всього Невермура — інспектор Флінклок. Далі поспішали близько десятка помічників Смердюка в коричневій формі.

— Шахрайство! — кричав містер Чарльтон, указуючи пальцем на Юпітера і тремтячи від праведного гніву. — Заарештуйте цих людей, інспекторе! Шахрайство! Що це було, га? Що ви зробили зі Старійшинами? Якесь чаклунство?

Юпітер спробував проштовхнутися повз нього.

— Не зараз, Безе, я не маю часу на твоє базікання.

— О ні, ти маєш час на моє базікання! — сказав містер Чарльтон, заступаючи йому шлях. — Ти можеш замилити очі Старійшинам, Норте, але не можеш обдурити мене. Ви вкрали чесно заслужене місце моєї кандидатки Ноель. — Він сердито тицьнув пальцем у здивовану Морріґан: коли вона востаннє дивилася на дошку, Ноель була на дев’ятому місці. Тобто один із останніх двох кандидатів її витіснив. Морріґан стримувала усмішку. — Це маленьке темнооке чудовисько не може бути в Товаристві, і я йду прямо до Старійшин, щоб сказати їм, що вона…

— Що вона брудна нелегалка, — перебив його інспектор Флінтлок, підтягуючи штани й випинаючи груди. Він озирнувся на інших поліцейських, аби впевнитись, що вони уважно слухають. Ця мить нарешті настала, і він смакував її. — Її провезли з Республіки, і вона отримала незаконний притулок у лігві кримінальних елементів.

Юпітер мав задоволений вигляд.

— Мене ще ніколи не називали «кримінальним елементом». Це класно.

— Замовкни, — кинув йому Флінтлок. Він витяг із піджака папірець і підняв його вгору, щоб усі бачили. — У мене є ордер. А тепер я хочу бачити переконливі матеріальні докази того, що вона жителька Вільної Держави, а не якась мерзота з Республіки, яка користується нашою гостинністю або гірше — шпигує за нами для Зимноморської партії.

— Припини, Флінті, це вже стає безглуздим, — нетерпляче сказав Юпітер. — Я вже казав тобі — ти не маєш стосунку до членів Товариства Дивообраних. За таке ти можеш втратити свій нагрудний знак, друже.

— Це було б так, друже, якби не факт, що випробування вже закінчилися, — сказав Флінтлок, маючи страшенно самовдоволений вигляд. Він витяг другий папірець і прочитав його вголос. — Перечитайте ваш довідник із наших законів, Норте. Стаття дев’яносто сьома, пункт Ж: «Кандидат-переможець не є офіційним членом Товариства Дивообраних, доки не отримає свій золотий значок після завершення єднальної церемонії посвяти, а до того його або її тимчасове членство може бути скасоване без судової процедури, якщо Вища Рада Старійшин вважатиме це за потрібне й допустиме».

Юпітер зітхнув і похитав головою.

— Ми вже це проходили, інспекторе. Стаття дев’яносто сьома, пункт Д: «Дитина, що бере участь у вступних випробуваннях до Товариства Дивообраних, має всі законні підстави вважатися частиною…»

— «Частиною Товариства Дивообраних на період вищезазначених випробувань, або доти, доки не буде виключена з випробувального процесу», — перекричав Юпітера Флінтлок. — На період вищезазначених випробувань, Норте. Випробування закінчились. Дошка заповнена. Старійшини пішли додому.

— А до єднальної посвяти залишається декілька тижнів, — додав містер Чарльтон, ледве стримуючи свою радість.

— На мою думку, це означає, що ваша жалюгідна маленька втікачка цілком підлягає під мою компетенцію, — закінчив інспектор Флінтлок. Його очі маніякально засвітилися. Вуса затремтіли. Він простягнув руку. — А тепер я хочу бачити її документи, капітане Норт.

Юпітер не мав чого заперечити. Морріґан бачила, як він прикидає свої можливості, рахуючи поліцейських і шукаючи шлях для втечі. Запала тиша, і Флінтлок тримав свою руку, терпляче чекаючи, а його жахливе обличчя переможно світилося.

Морріґан прихилилася до стіни, повністю знищена. Вона була так близько — так близько. А тепер усе закінчилося. Вона помре й не отримає відповіді на жодне зі своїх запитань. Дівчинка заплющила очі, чекаючи на те, як на неї надінуть наручники і відведуть геть.

— Ось вони.

У коридорі пролунав голос Каденс Блекберн. Морріґан розплющила одне око й побачила, що та тримає прямо під носом інспектора Флінтлока потертий шматок паперу з відірваним куточком.

— Що це? — спантеличено запитав Флінтлок.

Це був постер із боями тролів, який рекламував «епічну кровопролитну битву» між Оррґом з Клорфлорґена і Мавклорком з Гурґенґлорґенфлута. Оррґ і Мавклорк, два дивовижно потворні тролі, гарчали один на одного, а постер різноколірними шрифтами обіцяв два елі за ціною одного, неймовірне шоу та вільний вхід для кожного, хто зможе довести, що в його жилах тече кров троля.

— Це її документи, — сказала Каденс своїм низьким спокійним голосом. — Бачите? Тут написано: Морріґан Кроу — громадянка Вільної Держави.

Флінтлок очманіло похитав головою, ніби намагаючись витрусити з неї щось, що там застрягло.

— Це… Що? Де тут…

— Отут, — наполягала Каденс, навіть нікуди не вказуючи. Здавалося, їй нудно. — Тут написано: «Морріґан Кроу — громадянка Вільної Держави, і її не провезли сюди незаконно, тому чого б тобі просто не заспокоїтись і дати нам жити своїм життям». Ось тут стоїть державна печатка і все таке.

Без Чарльтон вихопив папір у неї з рук.

— Дай-но мені поглянути.

Ноель і Флінтлок скупчилися навколо нього, витягуючи шиї і підозріло витріщаючись на понівечені дурнуваті обличчя Оррґа і Мавклорка.

Без насупився, часто моргаючи.

— Це не… це не вони… це постер з тролями…

— Ні, це паспорт, — сказала Каденс. — Паспорт Вільної Держави, що належить Морріґан Кроу.

— Ні, це… це тролі… це…. це паспорт Вільної Держави, що належить Морріґан Кроу, — повторив він зі скляними очима.

— Здається, тут усе гаразд, — сказала Каденс. Її голос гудів, наче вулик. — Тому можете собі йти.

— Здається, тут усе гаразд, — повторив Флінтлок. — Тому можемо собі йти.

Він впустив постер на землю, йдучи коридорами далі, а Без та Ноель отупіло пішли за ним. Поліція Невермура якусь хвилину вагалася, цілком спантеличена таким дивним поворотом подій, а тоді покірно розвернулась і рушила за своїм командиром.

Каденс повернулася до Морріґан.