Читати книгу - "Кохати зірку, Лана Деніз"

59 частина

                                     

   Вийшовши із приміщення суду, Селін помітила репортерів, які вже чекали на неї. Побачивши її, вони відразу почали навперебій задавати запитання.

-Мадам Селін, ви можете відповісти на декілька запитань?- поцікавилася молода рудоволоса  журналістка  одного із популярних глянцевих видань.

-Так, друзі, я готова дати відповіді на ваші запитання,-посміхнулася Селін.

-Скажіть, будь ласка, чим закінчилося судове засідання? Ви розлучилися із чоловіком?

-Так, ми розлучилися з Леонардо,- спокійно відповіла вона.

-Мадам Селін, що саме спонукало вас подати заяву на розлучення? Які причини такого рішення, адже ви з Леонардо Фором були чудовою парою?

-Причин, які змусили мене подати заяву на розлучення було декілька,  але якщо їх всі зібрати в одну, то мушу визнати, що наш шлюб з Леонардо від самого початку був помилкою,- зітхнула Селін.

-Ви були нещасливою у шлюбі? Чому? Говорять, що у мсьє Фора складний характер і він часто вас ображав і принижував? Це правда?

-Леонардо – тиран, який ховає свою справжню сутність під вродливим обличчям і білосніжною посмішкою, це правда. Тому моя порада всім дівчатам – ніколи не закохуйтеся у чоловічу красу, адже часто за красивою і привабливою зовнішністю ховається справжній монстр.

-Скажіть, ваш тепер вже колишній чоловік причетний до того, що ви втратили дитину чи це  був нещасний випадок?

-Вибачте, але я не хочу відповідати на це питання, але після трагедії, що сталася, ми не можемо з ним бути разом.

-Пані Селін, ваше розлучення пов’язано якимсь чином з Арманом Арто?

- А до чого тут Арман Арто?- здивувалася вона.- Він одружений чоловік, до того ж ми з ним вже давно не спілкуємося.

-Ви знаєте про те, що з ним сталася трагедія?- поцікавився молодий хлопчина з диктофоном у руках.

-Так, звичайно, знаю. Арман був моїм колегою і партнером в серіалі, мені легко було з ним працювати, він талановитий актор і гарна людина, тому я бажаю йому скорішого одужання,- відповіла Селін, намагаючись приховати хвилювання.

-Скажіть, які в вас плани на майбутнє?

-Планів багато…Я нарешті оговталася після втрати дитини і хочу повернутися в проект, зйомки якого проходили  до трагедії, а також хочу більше уваги приділяти живопису, адже я за  професією  художник. Хочу організувати персональну виставку своїх робіт і презентувати себе як художницю. Тож думаю, що ми з вами, друзі, ще зустрінемося багато разів  на знімальному майданчику та на виставках. Дякую всім, гарного вам дня і до нових зустрічей,- посміхнулася Селін і попрощавшись з репортерами, сіла в своє авто і поїхала на набережну, де вони з Арманом часто  зустрічалися.

   Арман лежав в своїй кімнаті і від нудьги дивився телевізор. Його вже виписали з лікарні і перевезли додому. Через аварію він не зміг бути поруч з Ніколь, коли вона народжувала донечку і через це  дуже засмучувався, почувався винним перед нею.

    Мішель була дуже неспокійною, капризувала і вдень і вночі, у Ніколь, яка останнім часом була вся на нервах, зникло грудне молоко і крихітку довелося перевести на  штучне вигодовування.

   Арман дуже хвилювався через те, що не міг фізично допомагати дружині доглядати за дитиною, але щоб полегшити їй життя,  найняв ще одну помічницю. Тепер у кожного із дітей була своя няня, а також були помічниці, які займалися прибиранням, пранням, доглядали за садом, а також доглядали його. Відчуваючи свою безпорадність, він, зціпивши зуби, намагався взяти себе в руки.

   Ввімкнувши телевізор, він почав переключати канали, сподіваючись знайти якийсь цікавий фільм чи програму і раптом відчув, як затремтіли його руки і серце почало шалено калатати у грудях. Спочатку він почув знайомий голос, а потім побачив на екрані Селін, яка біля приміщення суду розповідала журналістам про своє розлучення.

   Затамувавши подих, він слухав її інтерв’ю, навіть не помітивши Ніколь, яка тихенько зайшла в кімнату і стояла біля дверей, схрестивши на грудях руки.

   Ніколь дивилася на Армана, який був прикутий до ліжка і з сумом розуміла, що вона не готова до такого життя. Вона завжди мріяла про життя, насичене яскравими  подіями, незабутніми подорожами, зйомками, творчими вечірками, мріяла про шлюб з найвродливішим чоловіком Франції, і хоч знала, що він кохає іншу, зробила  все, щоб він одружився саме з нею і народила дітей для того, щоб назавжди прив’язати  його до себе.

     Але її мрії розбилися на дрібненькі скельця, і  тепер вона змушена жити з   з інвалідом, який назавжди буде прикутим до інвалідного візка і дітьми, яким весь час потрібна її увага і любов.

   Вона  була не готова до такого життя.  Арман уважно дивився інтерв’ю, яке давала його кохана, Ніколь терпляче дочекалася поки сюжет про Селін, яка розпочинає нове життя, закінчиться, а потім підійшла до Армана.

-Як ти, любий?- дивлячись на нього ніжним поглядом, запитала вона у нього.

   Арман, побачивши її, здригнувся і вимкнув телевізор.

-Нормально,- глухим голосом промовив він, винувато поглядаючи на дружину.

-Армі, тобі щось потрібно?

-Ні, мені не треба нічого,- сумно похитав головою той.

-Коханий, мене подруга запрошує в гості. Ти не будеш проти, якщо я поїду на декілька годин до неї і трішки відпочину?- лагідно промовила вона, ніжно погладивши його руку.

-Звичайно, я не буду проти, ти не повинна сидіти вдома в чотирьох стінах, їдь в гості і відпочивай,- посміхнувся до неї Арман.

-Дякую, коханий! Дякую! Ти у мене найкращий!- радісно вигукнула Ніколь і поцілувавши його в колючу щоку, вийшла із кімнати.

   Арман сумно дивився їй вслід. Він розумів, що вона молода жінка, якій потрібно жити активним життям, а не доглядати лежачого інваліда. Знаючи характер Ніколь, він знав, що вона довго не витримає.

-Любий, мені потрібна твоя порада,- Ніколь знову заглянула в його кімнату. -Як ти вважаєш, мені краще одягнути ось цей брючний костюм чи все-таки сукню?-запитала вона, тримаючи в руках костюм і сукню і по черзі прикладаючи їх до себе, щоб Арман добре роздивився одяг і визначив, що їй пасує більше.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍