Читати книгу - "Війни Міллігана"

Карра — той засмагав у шезлонгу. Молодий чоловік стверджував, що й гадки не має, де зараз Френк Борден. За його словами, востаннє вони бачилися, коли Карр на прохання Френка відвіз його у Канаду.

— Але тепер він зник, — зауважив Зібелл.

— Слухайте, мені шкода, але я йому не нянька, — відрізав Карр.

Офіцера образила така відповідь. Він повернувся у відділок і зробив про нього запит у базу даних — нічого. Кримінальна історія Карра була абсолютно чистою.

У понеділок Зібелл знов поїхав з ним поговорити, але Карра не було вдома. Зібелл засунув у двері свою візитівку, на якій написав прохання передзвонити йому якомога швидше.

(5)

Після візиту детектива Зібелла кевін вирішив, що час переїжджати. Він спакував усі свої речі й малюнки у фургон і рано-вранці виїхав до Тіма Кола. Його будинок був приблизно за вісім миль[54] на північ, у селі Садден-Веллей біля озера.

кевін зустрівся з Колом і розповів, що шукає нове житло. Той запропонував переїхати до нього й розділити плату за дім. кевін погодився стати третім у будинку, в якому Тім жив лише з таксою на ім’я Зухвалько. Він почав розвантажувати свій фургон, і Кол вподобав один з пейзажів.

— Слухай, а оця б чудово вписалася в будинку моїх батьків!

кевін швидко порадився з томмі й подарував пейзаж його батькам.

кевін вирішив, що заробляти продажем картин надалі буде небезпечно й запропонував аллену спробувати заснувати той бізнес із джакузі разом з Колом. У нього виникла ідея здавати джакузі в оренду в будинки для літніх людей — треба тільки встановити у ванну спеціальний підйомник, який допомагатиме нею користуватися. Він сказав, що в цьому немає нічого складного, а потреба у такій послузі точно є. кевін і назву вигадав: «Каскад Гідравлікс Дайнеміск». Перша така компанія в цьому секторі точно має заробити купу грошей. Він запропонував узяти на себе організацію продажу — дзвонитиме у невеличкі будинки для літніх людей, які не можуть собі дозволити значні витрати.

— Ми і людям допоможемо, і самі розбагатіємо! — вигукнув кевін.

Зрештою Кол погодився.

На вихідних вони провели кегову вечірку і заробили достатньо грошей, щоб сплатити рахунки за будинок.

Якось кевін слухав радіо, коли почалися місцеві новини: «Правоохоронні органи попереджають, що Вільям Мілліган, утікач з психіатричної лікарні в Колумбусі, який має двадцять чотири альтернативні особистості, може перебувати у районі Беллінгема…» Він кинувся слухати інші радіостанції, але більше нічого не почув. Раптом загавкав Зухвалько, а за мить у двір завернула машина. кевін визирнув у вікно і впізнав детектива, який розпитував його про Бордена. На шум авто з кухні вийшов Тім Кол:

— Хто там, в біса, такий?

— Слухай, це довго пояснювати, — схвильовано зашепотів кевін, — але вони вважають, що я якось причетний до зникнення Френка Бордена.

— От дідько! А ти причетний?

— Ні, але якісь покидьки винайняли його для того, щоб він зламав банківські рахунки і вкрав звідти гроші. Після цього він зробив це ще раз — уже для себе. Так що він украв купу грошей і за ним тепер полюють. Але я не можу розповісти цього детективам.

— То що ж мені робити?

— Скажи, що бачив Френка кілька днів тому. Опиши його зовнішність, його шкутильгання й усе таке інше. А якщо запитають про мене, то не кажи, що я тут — кажи, що не знаєш, де я.

Кола лякала перспектива брехати детективу, але кевін був у ньому впевнений. Він сховався в сусідній кімнаті і слухав, як Кол спілкується з детективом — він сказав усе як треба. Зрештою Зібелл мовив:

— Ну що ж, якщо побачите Кріса — будь ласка, перекажіть йому, що в мене є кілька запитань до нього.

Щойно машина детектива зникла за рогом, кевіна охопила паніка. У кімнату увійшов Кол і сів на ліжко:

— Ну, у мене було якесь передчуття, що наш бізнес занадто хороший, щоб протриматися довго.

кевін розумів, що рано чи пізно Кол почує по радіо про Біллі Міллігана, тому вирішив розповісти йому заздалегідь. Він коротко описав свою історію та сказав, що якщо Кола цікавлять подробиці — він може прочитати книжку, яку про нього написали.

— Та ти брешеш!

— Я пришлю тобі примірник.

— То куди ж ти тепер?

— На південь, у Лос-Анджелес. А там діятиму за обставинами.

— Я поїду з тобою.

— Це не обов’язково.

— Звісно ж обов’язково, партнере! Ну, принаймні частину шляху проїду з тобою — мені ж цікаво, що там у тебе за історія.

Кол зібрав сумку, схопив Зухвалька та сів у машину до кевіна. Вони рушили через місто повз університетський район. Кол скоса глянув на свого друга й почав:

— Ну, то що там про ці твої множинні особистості? Ти що, як Сивіла чи Три обличчя Єви?

— Довго розповідати. Це заплутана історія. Але якщо ти вже їдеш зі мною, то тобі треба знати.

кевін зупинився біля книжкового магазину:

— Думаю, вона має тут бути — та книжка. Мабуть, у відділі психології. Іди купи — я тобі навіть підпишу.

Кол швидко повернувся з книжкою у паперовому пакеті.

Очі в нього були розміром з блюдця.

— У ній твоє фото!

— Не моє. Це фото Біллі. Сам я бачу себе в дзеркалі інакшеВони поїхали далі — по шосе у напрямку Портленда. Кол заходився читати, шоковано хитаючи головою.

— То хто ж із цих десяти — ти?

— Про мене ще не було, — відповів кевін. — Я тоді був серед небажаних.

(6)

20 листопада детективу Зібеллу зателефонували з поліцейського відділку у Садден-Веллей і повідомили, що агенти ФБР розпитують сусідів Кола про Кріса Карра. З’ясувалося, що Карр і Кол поїхали геть, не лишивши знайомим ніякої інформації.

Зібелла злило те, що Карр зникає, щойно йому вдається натрапити на його слід. Впевненість у тому, що Карр причетний до зникнення Бордена, посилювалася.

Після обіду у відділок приїхав агент ФБР з постером «РОЗШУК» і фотографією пацієнта на УДЗ, що втік із психіатричної лікарні в Огайо. Зібелл не впізнав у Міллігані сусіда зниклого чоловіка, але потім агент повідомив, що той може жити в Беллінгемі під іменем Крістофера Карра. У ту ж мить Зібелл уже був упевнений, що Мілліган убив Френка Бордена.

— А звідки ви дізналися, де його шукати? — спитав Зібелл.

— Наші агенти поговорили з його братом у Ванкувері — Джимом Моррісоном. Він нам і сказав, де його шукати.

(7)

Тім Кол просто не знав, чому вірити.