Читати книгу - "Магія крізь час, Мiла Морес"

135
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 100
Перейти на сторінку:

- Лижи, - від власного наказу по тілу прокотилося приємне хвилювання.

Кориться в ту ж секунду. Хороший хлопчик.

Його язик розганяє в мені збудження, викликає стогін, змушує згинатися. Він робить все старанно, злизує мої соки, грає із клітором. Я вже тремчу на його обличчі, ось-ось відлечу в рай від цього задоволення. Не зупиняю, нехай продовжує, попрацює ще язиком, у нього це так добре виходить. Я планую кінчити за цю гру неодноразово, а ось йому дозволю тільки тоді, коли він буде глибоко в мені.

Скінчила феєрично. Перед очима промайнули зірочки. Декілька хвилин не могла поворухнутися, хіба що трохи злізла з чоловічого обличчя, дозволивши йому дихати. Із задоволенням подивилася на його вологе підборіддя, припухлі, як від численних поцілунків, губи. А очі горять червоним, тіло тремтить. Він уже на межі, ось-ось почне просити пощади.

- На ліжко, - махнула батогом, який знову взяла в руку, ніби так мого наказу він точно послухається. – Руки підніми.

Притягла пару шовкових хусток, зав'язую їх на зап'ястях Дженарда. Тим часом труся металевою штучкою, що розташувалася в затишному інтимному місці, підводжу її ближче до його обличчя. Він відчуває мій запах здалеку, але мені подобається його дражнити.

Руки над головою. Що робити із ногами? І що взагалі робити далі? Чи може зав'язати йому очі? Так, начебто ідея непогана. Спробую.

Накинула хустку на його очі, викликавши щось на зразок протестуючого стогону, але жодних слів не пролунало. Слухняний хлопчик.

А тепер, виходить, я сама все маю робити?

Погану гру я затіяла. Він же повинен бути моїм рабом, підлеглим, сабмісивом, а вся робота на мені. Погано я граю. Треба краще готуватися. Або краще ховати свої секретні списки. Добре, що він не встиг дочитати знайдену сторінку до кінця.

Тим часом торкаюся чоловічого тіла, залишаючи легкі поцілунки, щоразу роблячи це несподівано, щоб він не знав, де буде наступний дотик. Вибрала найнезвичніші місця, але найбільше уваги зосередила внизу живота, намагаючись не торкатися члена. Якоїсь миті подумала, що він скінчить просто в повітря чи мені на обличчя, тому що я давно верчуся біля його кінчика. Це підштовхнуло до думки, що настав час закінчувати тортури. Мені ж потрібні всі його соки всередині, а тут вже скоро дорогоцінна біла рідина виплеснеться просто так, не знайшовши свою посудину. Не порядок.

Провела кілька разів язиком навколо члена, повернулася до шиї та вух, потім зробила паузу, щоб заплутати його очікування. Він уже стогне, а точніше, скиглить, як цуценя. Саме час переходити до основного дійства.

Пов'язку з очей вирішила поки що не знімати. Насаджуюсь на член зверху, навіщось притримую себе (або його) за краватку. Кам'яний ствол прослизнув у мене швидше за вітер. Рухаюся повільно, розгойдуюсь, ноги швидко втомлюються, але я не здаюся. Допомагаю собі магією. Так не відчуваю болю в м'язах, ні дискомфорту. Прискорюю темп, вириваючи із чоловічих грудей звуки насолоди.

- Стогни голосніше, - черговий наказ від пані.

Він слухається, перестає стримувати себе. Оксамитові чоловічі стогони заливають кімнату, я покриваюся мурашками від його голосу. Плещу сідницями об чоловіче тіло все швидше і швидше. Вже свистить у вухах, але різких рухів не припиняю. Насаджуюся максимально, щоб відчути його глибоко всередині. Щоразу він упирається в глухий кут, викликаючи в мені глухий біль, змішаний з насолодою.

- Кінчай, - нехай тільки посміє не послухатися.

Та він, виявляється, стримувався! Як тільки наказала, одразу здригнувся, прогарчав, проскулив, щось промимрив. Я впала на його груди, так само здригаючись від оргазму. Достеменно знаю, що його сперма всередині мене. Він може спробувати знищити своє потомство ще до того, як воно добіжить до мети, але особливий чай Сиріана повинен спрацювати. Я дуже сподіваюся, що він магічний і гарантує зачаття за будь-яких обставин.

Лежу на вологому Дженарді, слухаю його серцебиття. Сама вся покрилася краплями. Трохи некомфортно від цього, але не хочеться вставати. Я почала забувати, що завтра він мене залишить і я страждатиму. Цей вечір ми запам'ятаємо надовго, і я майже впевнена, що він знову повернеться до мене.

Як підтвердження під опущеними повіками промайнуло видіння. Ми лежимо з Дженардом на цьому ж ліжку. Його голова акуратно розташувалася на моєму стегні, а рука погладжує мій великий живіт. Я розпливаюся в посмішці, навіть сльози пускаю, запевняючи себе і свого чоловіка, що гормони розбушувалися не на жарт. Він сміється, продовжуючи мене гладити.

- Скажи, що любиш мене, Джен, - зазираю у вічі своєму чоловікові.

- Я люблю тебе, Аліто, - як бальзам на душу.

- Скажи, що ніколи мене не кинеш, - знову чіпляюся очима, ніби не даю збрехати.

- Я тебе ніколи не кину, - відповідає немовби зомбі, байдуже вторить моїм словам.

- Зроби мені масаж.

Покірно приступає до справи. Дивно, ми вже не граємо в пані, а він робить все так, ніби виконує наказ, без краплі емоцій. Хоч трохи показав би, що він радий зробити мені приємно. Поки ми грали все було інакше, я відчувала, що він зацікавлений у всьому, що відбувається.

- Що в біса таке?

- М?

1 ... 71 72 73 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Магія крізь час, Мiла Морес», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Магія крізь час, Мiла Морес"