Читати книгу - "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Провів інтерв’ю з газетами «Едмонтон Сан» та «Едмонтон Джорнел».
Відвідав педіатричний центр шпиталю Альбертського університету та Дім Опіки імені Св. архангела Михаїла, що діє під керівництвом директора Богдана Шулякевича, виступив на лікарсько-адміністраторському зібранні. Дім зібрав 5 тонн ліків і 15 тонн медичного устаткування на суму 400 тис. канадських доларів і тепер власними силами переправляє їх до Києва, Сум, Луганська та Запоріжжя.
28.02.93р. зустрівся з українцями на річному зібранні від греко-католицької і православної церков, на зібранні української громади Едмонтона, у Клубі українських професіоналістів і на всіх зборах виступив з промовами про внутрішній стан і політику української держави.
В офіційній частині візиту обговорив стан реалізації програми «Торенс», можливість участі альбертських нафтокомпаній у розвідці й видобуванні нафти в Україні та залучення альбертських бізнесменів до створення в Україні СП з переробки сільськогосподарської продукції.
Учасники переговорів задоволені в цілому прихильним ставленням вищого ешелону української влади до проекту. Водночас висловили занепокоєння повільністю, що її виявляє українська сторона в реалізації проекту.
Оскільки Світовий банк (за попередньою інформацією) прихильно поставився до проекту і, очевидно (за умов активної приватизації землі) допоможе Україні, серед урядовців Альберти є надія на те, що альбертський і федеральний уряди зможуть повністю фінансувати «Пілот Проджект» (здійснювався в Галицькому районі Івано-Франківської області) та, закінчивши його за 1,5 року, Україна потім могла б власними силами реалізувати програму «Торенс» на всій території.
Система передбачає встановлення всеукраїнської мережі комп’ютерів, що дозволяє миттєво висвітлити на екрані земельну ділянку в будь-якій частині України з її характеристикою. Купівлю-продаж можна здійснити за кілька годин.
За таких умов відпадає потреба в конторській бюрократії, через що ця бюрократія, ясна річ, чинитиме запеклий опір впровадженню комп’ютерної системи. Тим більше, що стане неможливим приховування колгоспами землі: система гарантує точне і надійне оформлення кожного землеволодіння і усуває суперечки між власниками земельних ділянок, забезпечить облік землі, фіксацію її належності власникам і стан її використання загальнодоступною інформацією, що веде до ефективного використання землі. А це навряд чи влаштує голів колгоспів, і вони чинитимуть їй опір.
Система «Торенс» має ще одну важливу перевагу: документ на право власності на землю, оформлений нею, дає право брати в банку позику під заставу землі. Будь-який український банк дає позику під заставу землі, що неминуче активізує економічну діяльність в Україні загалом і в сільському господарстві зокрема.
Вивчивши з секретарем посольства, кандидатом економічних наук О. Шандруком, документи у проекті «Торенс» та провівши консультації з Анатолієм Бондарем, начальником Головного управління геодезії, картографії та кадастру при КМ України, я наполегливо рекомендую Кабінету Міністрів України схвалити проект і активізувати його втілення в життя.
Зустрівся з міністром енергетики провінції Альберта панею Пат Блак і обмінявся з нею думками про можливості співпраці Альберти з Україною у сфері нафтопродуктів.
Провів консультації з лідером ліберальної партії Альберти Лоренсом Декоре (українець) про можливість розширення економічних зв’язків Альберти з Україною. Цілком можливо, що після виборів восени 1993 року він стане прем’єром Альберти.
Провів зустріч з Пітером Ельзінгом, заступником прем’єра та міністром федеральних і міжурядових справ.
На всіх вищезгаданих зустрічах я обґрунтовував доцільність з точки зору канадських інтересів розширення співпраці з Україною і допомоги їй у подоланні енергетичної кризи в Україні.
Провів зустріч з прем’єром Альберти Ральфом Клейном. Підкреслив важливість сприятливого ставлення альбертського провінційного і канадського федерального урядів до канадських бізнесменів, які хочуть заснувати підприємства в Україні, але побоюються економічного ризику, оскільки часто вважають гарантії для їхніх капіталів з боку українських страхових банків та уряду за непевні і хотіли б гарантій з боку канадської влади.
Згодом на урядовому прийомі з участю представників уряду та багатьох бізнесменів прем’єр підкреслив своє прихильне ставлення до розширення зв’язків Альберти з Україною і запропонував Україні відкрити український консулат в Едмонтоні. Українські бізнесмени висловили готовність взяти на себе утримання консулату.
Я заявив, що міг би підтримати їхнє клопотання перед нашим міністром, якби вони практичними ділами довели необхідність відкриття в Едмонтоні консулату. І слід сказати, що п’ятиденне перебування в Едмонтоні і Калгарі переконало мене в необхідності відкриття в Альберті нашого консулату, бодай на перших порах почесного і на кошти української громади.
В Альбертському університеті прочитав Шевченківську (щорічну) лекцію на тему: «Будівництво незалежної України: сучасне становище і майбутнє».
Крім загального обміну думками про можливість участі канадських нафтокомпаній у розвідці й видобуванні нафти в Україні, провів зустріч з компанією «AMOCO» (м. Калгарі).
Ця велика компанія діє у багатьох країнах, у тому числі в Росії. Компанія зацікавлена розпочати діяльність в Україні. Вона не порушувала питання про гроші і готова почати працю за свої кошти. Для укладання контракту про заснування СП, їй необхідна інформація про норми права, що регулюють діяльність іноземних фірм в Україні, зокрема про право звертатися до Міжнародного арбітражу та про оподаткування і пільги; висновок геологів про поклади нафти в районі, що може бути запропонований «АМОСО», співвідношення фахівців, з Канади і з України; знати чи виробляє Україна труби необхідних параметрів.
Фірма працює екологічно чисто.
На основі вивчення вищезгаданої інформації фірма зможе визначити склад своєї делегації в Україну для подальшої підготовки планів співпраці чи контракту.
Частину правових питань посольство може задовольнити матеріалами, що є в нашому розпорядженні, решта інформації мусить надійти з Києва.
З метою залучення альбертських бізнесменів до створення в Україні СП з переробки сільськогосподарської продукції провів ознайомчий обмін думками. Для розвитку цієї теми необхідна інформація про особливості сільськогосподарського виробництва в Україні за конкретними адресами.
Оскільки українці становлять помітну частку населення Альберти і мають активні громади в Едмонтоні і Калгарі, це створює сприятливу атмосферу для спільного підприємства. Сприятливість атмосфери зумовлюється ще й міркуваннями передвиборчого характеру, коли кожен політик хоче заручитися підтримкою українців на виборах восени нинішнього року. За достатньої енергійності її можна було б використати зі значною користю для України.
Українське посольство в Канаді. Оттава, 1992 р.
Кальман Кульшар, посол Угорщини в Канаді. Оттава, 1992 р.
На прийомі у прем’єр-міністра Канади Брайєна Малруні. Оттава, 1992 р.
* * *
Кілька днів у Канаді
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На землі кленового листу, Левко Лук'яненко», після закриття браузера.