Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

71 Крістіан

Моїм новим сусідом по кімнаті став Калеб. На щастя, ми швидко один до одного звикли.

Відразу після занять, хлопець йшов працювати на кухню, тому повертався в кімнату лише пізнім вечером.

Щодня Калеб приносив з роботи якісь смаколики, якими ділився не лише зі мною, а й з Алексом і Тімаріусом.

Ми з хлопцями спільними зусиллями намагались допомагати Калебу з навчанням, але частенько готові були здатись і закинути цю невдячну справу.

Нас всіх дивувало те, що Калеб при всій своїй магічній силі, був на стільки невдалим до навчання.

- Крістіане, ти ж вмієш знайомитись з дівчатами? - Запитав у мене Калеб.

- Так. А ти хочеш з кимось познайомитись, друже?

- Хочу. Є одна дуже мила дівчина...

- Ого! Хто вона? Зізнавайся.

- Вона торгує квітами у невеличкому магазинчику біля парку. Я випадково її побачив, коли заходив туди разом із Тімаріусом за квітами для Ліни.

- Це сталося на минулих вихідних?

- Та ні... Вже минуло два місяці...

- Що?! Два місяці?! І ти досі не познайомився з дівчиною, яка тебе зацікавила?

- Я вже кілька разів намагався це зробити, але в останній момент здавався, бо у мене не вистачало сміливості.

- Калебе, ти мене дивуєш... Страшних монстрів ти не боїшся, а гарненьку дівчинку злякався.

- А що, як я їй не сподобаюсь?

- Чого б це? Ти - кадет престижної військової академії. Дівчата люблять бойових магів. Я це знаю з власного досвіду.

- Дівчата люблять аристократів. Я теж це знаю з власного гіркого досвіду...

- Не смій вішати носа, друже. Просто на наступних вихідних піди до тієї дівчини і познайомся.

- А якщо вона не захоче зі мною спілкуватись?

- Якщо вона не захоче познайомитись з таким перспективним вогняним магом, то багато втратить. А тобі не варто через це хвилюватись. В таких випадках варто згадати, що в морі ще багато риби...

- Чекай, Крістіане. Навіщо мені риба? Та й до моря далеко... За вихідні я не встигну поїхати на риболовлю до моря і повернутись...

Почувши слова Калеба, я ледь не розсміявся. Яким же він деколи буває бовдуром.

- Телепень! Сказавши про рибу і море, я мав на увазі те, що довкола ще дуже багато дівчат.

- То так би і сказав відразу. Я - хлопець простий і не розумію всих цих дурниць, - почав обурюватись Калеб.

До нас в кімнату зайшов Тімаріус.

- Чим займаєтесь, хлопці, - поцікавився він.

- Я розповів Крістіану, що хочу познайомитись з однією дівчиною, але через своє хвилювання не можу цього зробити. А він замість того, щоб щось мені порадити, почав плести щось про рибу і море ... Ще й телепнем обізвав.

- Та що той бовдур розуміє в коханні і романтиці? Ходімо краще до мене в кімнату. Я прочитаю тобі вірші, які я написав для своєї милої Ліни. Може і для тебе якийсь вірш напишимо, щоб ти міг вразити свою даму серця.

- А що дівчата люблять вірші?

- Ще й як. Особливо, коли до них додати солодощі і квіти, - запевнив його Тімаріус.

Бідолашний Тім навіть не уявляє, який щойно знайшов собі головний біль і зайві проблеми на п'яту точку.

Мені відразу стало смішно, щойно я уявив собі те, як вони вдвох із Калебом складають вірші.

Треба буде через деякий час сходити подивитись, що з цього всього вийде і врятувати Тімаріуса від ранньої сивини.

Двері в кімнату різко відчинились і увійшов мій батько. Вигляд у нього був дуже схвильований. Побачивши його таким, я відразу зрозумів, що сталося щось погане.

- У нас біда, Крістіане... Аманда зникла...

Від почутого, у мене на мить потемніло в очах.

   

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍