Читати книгу - "Портрет Доріана Ґрея"

неакадемічних стилів.

3

Адоніс — у грецькій міфології надзвичайно вродливий юнак, у якого закохалася богиня вроди й кохання Афродіта.

4

Нарцис — самозакохана людина. У грецькій міфології — це красень-юнак, що помер від кохання до самого себе, коли побачив своє відображення у річці.

5

Венеційці — представники венеційської школи малярства (XV—XVIII ст.), яку вирізняє життєствердність образів і цікаві колористичні новації: Джованні Белліні (більше знаний як Джанбелліно), Джорджоне, Вечеллі Тіціан, Паодо Веронезе, Тінторетто, Джованні Баттіста Тьєполо та інші.

6

Антіной (пом. 122 р.) — молодий красень родом з Клавдіополя (Мала Азія), улюбленець римського імператора Адріана. По смерті Антіноя від нещасного випадку імператор наказав його обожествити.

7

Цей вислів певною мірою перегукується з теорією давньогрецького філософа Платона (бл. 427—547 до н.е.), викладеною у праці «Світ ідей».

8

Іст-Енд — один із найзлиденніших районів Лондона.

9

Ітон — відомий в Англії коледж для хлопчиків з аристократичних родин.

10

Еллінський ідеал — ідеться про те, щоб духовну скутість і аскетизм середньовічного мистецтва й літератури заступити проявами реального людського буття, як то було в добу еллінізму (III ст. до н. е. — І ст. н. е.).

11

Гедонізм — напрям в естетиці, що стверджує насолоду як найвищий сенс існування.

12

Фавн — у римській міфології бог лісів, нив, пасовиськ. Зображувано йою як юнака з цапиними рогами, ногами й вухами.

13

Гермес — у грецькій міфології первісно бог пасовиськ і стад, а згодом — бог шляхів і торгівлі, вісник олімпійських богів.

14

Клуб Байта — один з найдавніших клубів у Лондоні.

15

Олбені — будинок на вулиці Пікаділлі (у Вест-Енді, західний аристократичній частині Лондона); з 1805 р. помешкання в ньому здавалося в найми неодруженим особам чоловічої стаїі.

16

Ізабелла — йдеться про ІзабеллуII (1850—1904) — іспанську королеву, яка була коронована в тринадцятирічному віці. Тут мається на думці революція в Іспанії 1854—1845 років, у якій брав участь Прім Хуан (1814—1870), прем'єр-міністр Іспанії в 1869—1870 р.

17

Торі — створена у XVII ст. британська політична партія, яка відстоювала інтереси земельної аристократії і на основі якої в XIX ст. утворилася консервативна партія.

18

Сині книги — звіти та інші офіційні видання британського парламенту та уряду, що традиційно мають синю палітурку. Так називають також біографічно-адресні довідники про видатних політичних та культурних діячів Англії.

19

Спа — місто в Бельгії.

20

Селбі (або Селбі-Роял) — назва маєтку Д. Ґрея в однойменному містечку у графстві Йоркшир на північ від Лондона.

21

Барклі-сквер — площа в аристократичному районі Лондона.

22

Дріада — у грецькій міфології лісова німфа, опікунка дерев (німфи — це божества у постаті юних жінок).

23

Вакханки у грецькій міфології — це німфи, що супроводили у мандрах Діоніса (одного з найулюбленіших грецьких богів, опікуна рослинності та виноробства, званого ще Вакхом).

24

Сілен — вихователь, опікун і товариш Діоніса, вигляд мав веселого дідка з міхом вина в руках; він вважався батьком багатьох інших лісових божеств-сіленів.

25

Омар Хайям (бл. 1048 — 1128) — перський поет, що оспівував закоханість у життя.

26

«Атенеум» — лондонський клуб, назва якого походить від однойменного храму в Афінах на честь богині мудрості й знань Афіни (по-грецькому вимовлялось «Атена»). У цьому храмі збирались письменники й виголошували свої твори.

27

Мейфер — один з аристократичних кварталів Лондона.

28

Клодіон (Клод Мішель, 1758 — 1814) — французький скульптор, що зажив слави невеликими теракотовими (тобто виготовленими з випаленої глини) статуетками.

29

«Les Cent NouveIIes» («Сто новел») — можливо, тут згадується виданий у Франції переклад «Декамерона» Джованні Боккаччо — цим твором захоплювалась королева Наваррська Марґарита Валуа (1492 — 1549), яка й собі створила щось аналогічне французькою мовою — збірник, названий у другому виданні 1558 p. «Heptameron 6es NouveIIes» («Семиденник новел»).

30

«Манон Леско» — роман французького письменника абата Л.Ф. Прево (1697 — 1765).

31

Луї XIV (1658—1715) — французький король. Для стилю його часів характерні надмірності в пишнотах та оздобах.

32

«Лоенґрін» — опера німецькою композитора Ріхарда Вагнера (1815—1885).

33

Рум'яна і дотепність (фр.).

34

Велика пристрасть (фр.).

35

Діди завжди помиляються (фр.).

36

Розалінда — персонаж із комедії В. Шекспіра «Як вам це подобається», дія якої відбувається переважно в Арденському лісі на північному сході Франції — саме тут знаходить притулок Розалінда, перевдягнена на юнака.

37

Імоджена — персонаж із п'єси В. Шекспіра «Цимбелін».

38

«Причинна, вона приходила…» — йдеться про Офелію з Шекспірової трагедії «Гамлет».

39

Месаліна — дружина римського імператора Клавдія (І ст. до н. е.), знана через свою жорстокість і розбещеність.

40

Орландо — персонаж з комедії В. Шексиіра «Як вам це подобається».

41

Танагрська статуетка — йдеться про статуетку IV—III ст. до н. е. з випаленої глини (теракоту), віднайдену біля грецького міста Танагра.

42

Міранда — вродлива шляхетна дівчина, персонаж із п'єси В. Шекелі ра «Буря».

43

Ковент-Ґарден — найбільший у Лондоні овочево-фруктовий ринок.

44

Севрська порцеляна — порцеляна, що виробляється з кінця XVIII ст. у місті Севр під Парижем і славиться своєю філігранністю та витонченістю.

45

Патті Аделіна (1845—1919) — італійська (переважмо оперна) співачка.

46

Трагедія джекобіанських часів — часів правління англійського короля Джеймса І (1566—1625); Джекоб і Джеймс — англізовані варіанти того самого біблійного імені, що у нас стало Яковом. До найвідоміших драматургів того періоду належать Джон Вебстер, Джон Форд, Сіріл Тернер.

47

Брабанціо — персонаж із Шекспірової трагедії «Отелло», батько Дездемони.

48

Розраду в мистецтві (фр.)

49

Марло — місто на Темзі неподалік Лондона.

50

Паріс — у грецькій міфології вродливий юнак, син троянського царя Иріама.

51

Адріанове судно — Адріан (76 — 158) — римський імператор, улюбленцем якого був грецький красень-юнак Антіной.

52

Монтень Мішедь де (1555—1592) — французький філософ.

53

Вінкельман Йогам Йоахім (1717—1768) — німецький історик античності, естетик-класицист.

54

Скриня-касоне —