Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

обличчя, яке має від природи: 24 ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він. 25 Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, - не як слухач-забудько, а як виконавець діла, - той щасливий у ділі своїм. 26 Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна. 27 Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

2. Християнська рівність 1-9; заповіді 10-13; вірити, а й добро чинити 14-26

1 Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. 2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині, 3 а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку», 4 - то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками? 5 Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять? 6 Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища? 7 Хіба то не вони ганьблять те гарне ім'я, яким називано вас? 8 Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», - ви добре робите. 9 А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників. 10 Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, - стає у всьому винуватий. 11 Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону. 12 Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи. 13 Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд. 14 Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може його спасти віра? 15 Коли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку, 16 і хтонебудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе? 17 Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі. 18 Та хтонебудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру.» 19 Ти віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять. 20 Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду? 21 Авраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина? 22 Бачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами. 23 Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність», і він був названий приятелем Божим. 24 Ви бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою. 25 Так само й Рахав, блудниця, чи ж не ділами оправдалася, прийнявши посланців і випустивши їх іншим шляхом? 26 Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва.

3. Язик - спричинник гріхів 1-12; справжня мудрість 13-18

1 Нехай, мої брати, між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо, 2 бо всі ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той муж досконалий, що може загнуздати й усе тіло. 3 Коли вкладаємо гнуздечки коням у рот, щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом. 4 А ось кораблі: хоч і які вони величезні та ще й до того гнані сильними вітрами, а кермуються ж маленьким стерном за волею стерника. 5 Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс! 6 І язик - вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним. 7 Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом. 8 Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він - зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою. 9 Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу. 10 З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було. 11 Хіба криниця з одного джерела б'є солодким і гірким? 12 Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати. 13 Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже гарною поведінкою свої діла в розумній лагідності. 14 Коли ж. у вашім серці гірка заздрість та свари, то не хваліться і не говоріть неправди проти правди. 15 Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, тваринна, диявольська; 16 бо де заздрість та чвари, там безлад і все, що тільки є лихого. 17 А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна. 18 Плід праведности сіється в мирі тим, хто мир чинить.

4. Незгоди 1-10; обмови 11-12; життя людини не певне 13-17

1 Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси - з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах? 2 Ви пристрасно жадаєте,