Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

2005 році, коли молода неодружена мусульманка, дизайнер одягу, Хінд ель-Хіннаві подала позов про встановлення батьківства проти відомого актора. Скандал полягав не в тому, що вона завагітніла поза шлюбом і, отже, порушила основні мусульманські сексуальні правила, а в тому, що повелася незвичайним чином для молодих єгипетських жінок із вищого класу, які зазвичай у разі вагітності поза шлюбом роб­лять аборт і відновлюють дівочу пліву14. Цей випадок, звичайно, не розкриває сутність ісламу, але є гарним прикладом того, як явне порушення сексуальних правил може бути терпимим доти, поки це замовчується. В індуїзмі також стримані сексуальні стосунки між одруженою жінкою з вищої касти та чоловіком-службовцем із нижчої — досить поширене явище і не вважається серйозною проблемою в індуїстській громаді. Релігійно-соціальні покарання будуть застосовані через необачність, вагітність або втечу пари — такі вчинки відразу можуть стати надбанням громадськості15.

Існує, звичайно, інший зразок, як католицьким священикам і відомим ортодоксальним євреям зійшло з рук порушення секс-правил їхньої релігії. Поважні й впливові релігійні діячі дедалі частіше ігнорують релігійно-сексуальні обмеження. Як ми вже бачили, християнські та мусульманські правителі, які завжди грали центральну роль у релігії, могли робити практично все, що їм заманеться.

Деякі з найпомітніших постатей релігійного світу, здається, не цуралися жити в конфлікті з власними законами. Авраам і безліч його дружин були приводом деяких богословських дискусій, хоча багатоженство й не суперечить біблійним законам. Деякі джерела стверджували, що він був одружений зі своєю зведеною сестрою Сарою. Як Авраам сам зазначає: «Насправді вона сестра моя, вона дочка батька мого, але не дочка моєї матері»16. Хоча Мойсеїв закон був проголошений після його смерті, заборона на інцест є однією з найважливіших в іудаїзмі. Сам Бог попереджував: «І якщо хтось візьме сестру свою, доньку батька свого або доньку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його — це ганьба, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого»17. Проте до Мойсея, який порушив расистські правила П’ятикнижжя, побравшись із неіудейкою, і зазнав критики від сестри, прийшов на захист сам Бог, наславши на сестру проказу18. Отже, Авраам і Мойсей, міфічні основоположники трьох релігій, вищі за будь-яку критику, навіть якщо вони роб­лять те, за що інші були б страчені.

Іноді релігійні секс-правила навмисно відкидаються або відкрито порушуються на користь більш важливих релігійних міркувань. Історія Содома становить цікавий приклад того, як одне правило — сексуальне — було скасоване задля підтримки іншого релігійного правила, яке не має нічого спільного із сексом. Коли чоловіки, жителі Содому, вимагали, щоб Лот, племінник Авраама, віддав їм своїх гостей-ангелів, Лот був більш стурбований тим, що розгнівані содоміти увірвуться до будинку і заберуть його гостей силою. І це буде абсолютним порушенням священного обов’язку гостинності. Щоб урятувати ситуацію, Лот вийшов до натовпу з оригінальною пропозицією: «Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби»19. Навіть якщо не зважати на те, що думали про це самі доньки — за тих часів це в будь-якому разі не мало значення, оскільки вони повинні були коритися своєму батькові, — є інші проблемні аспекти Лотової пропозиції. Враховуючи те, що дочки Лота були заручені, якщо вони були б зґвалтовані натовпом содомітів, честь зятів Лота була б осквернена20. Зґвалтування заручених жінок у межах міських стін також означало б, що після цього дочки повинні бути забиті камінням на смерть.

Содоміти відхилили Лотову пропозицію зґвалтувати його дочок, і, отже, ми ніколи не дізнаємося, чи настигло б покарання дівчат. Незалежно від цього цілком зрозуміло, що порушення Лотом однієї з найголовніших заборон виправдано, бо він намагався попередити порушення значно важливішого закону — закону гостинності. І зреш­тою, Лот закликає негостинних содомітів: «Тільки мужам оцим не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого»21. Ця історія про Лота стала легендарним взірцем гостинності, оскільки намагання Лота зробити все можливе, щоб захистити своїх гостей, було визнано зразковою поведінкою і в єврейській, і в християнській традиції.

Серед багатьох вірян ми можемо побачити нехтування численними релігійно-сексуальними указівками й заборонами зовсім іншого роду. Сьогодні традиційним релігійно-сексуальним нормам більше не надається особливого значення. Дошлюбний секс, гомосексуальність і розлучення більше не розглядаються як важливі релігійні критерії. Таку точку зору поділяє переважна більшість сучасних християн і ­євреїв. Більш-менш загальне визнання дошлюбного сексу, розлучення і, хоча і дещо меншою мірою, гомосексуальності показує, що поведінка, яка колись цілковито засуджувалась євреями та християнами, сьогодні повністю сумісна із сучасними єврейськими та християнськими традиціями. Подібне ставлення притаманне й мусульманам, індуїстам і буддистам.

Сексуальні вказівки та заборони, отже, розглядаються як менш важливі аспекти релігії, а такі речі, як релігійна активність, чесність, достаток, солідарність і багато інших, уважаються більш-менш важливими під кутом зору релігії. Навіть у разі перелюбу, який досі не зовсім прийнятний, сексуальний аспект був знижений за рівнем важливості. Статевий акт, який виявився перелюбом, більше не є предметом нашого осуду; найбільш морально небажаним елементом тепер є фундаментальна нечесність, яка лежить в основі фізичної зради. Сам секс розглядається другорядним симптомом цієї нечесності.

Величезні світоглядні зміни з-поміж більшості вірних щодо таких питань, як дошлюбний секс, одностатеві стосунки й розлучення, спричинили те, що релігійні лідери та інститути потрапили в скрутну ситуацію. Як вони мають реагувати на те, що так багато людей більше не підкоряється традиційним релігійним указівкам і — що ще гірше — уже не вірять у те, що кажуть їм релігійні авторитети?

Існують чотири основні стратегії, як досягти відповідності між керівними релігійно-сексуальними принципами та тим, що вірні роб­лять на практиці. Можна повністю змінити релігійні правила та проголосити, що, наприклад, дошлюбна гетеросексуальність (або будь-який інший вид сексу, який представляє відповідну неузгодженість) є повністю прий­нятною. Подібні пропозиції сильно відрізняються залежно від того, який секс обговорюється. Деякі правила вже настільки змінилися, що навіть релігійні лідери зараз розглядають нові переконання, які були природними від самого початку. Таке можна побачити на прикладі сучасного християнського ставлення до біблійного сексуального расизму, що досі характерний для більшої частини християнського світу. З іншого боку, якщо ми розглянемо питання одностатевих стосунків, багато людей захищає їх під релігійним кутом зору, хоча мало хто буде стверджувати, що християнство, іудаїзм чи будь-яка інша релігія від самого початку підтримувала такі стосунки.

Згідно з другою стратегією, релігійні лідери й усі, хто дотримується традиційних правил, намагаються змусити паству робити те, що вказує їхня релігія. Багато лідерів намагалося нав’язати це рішення і, дійсно, спробувало змусити