Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

5. Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислу­ги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.

6. Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначе­ний на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з війсь­кової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військо­вої служби за станом здоров’я.

7. Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачу­ється оклад за військове звання.

8. За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засудже­них військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.

9. За порушення порядку відбування покарання до засуджених військово­службовців можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани чи пере­ведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

10. Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу від­бування арешту до загального строку військової служби користується нача­льник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користу­ються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Зброй­них Силах України і начальник гарнізону.

1. Стаття, що коментується, визначає окремі особливості відбування аре­шту засудженими військовослужбовцями. Більш детально це питання регла­ментується «Інструкцією про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців» (далі — Інструкція), затвер­дженою наказом Міністра оборони України від 16 грудня 2004 р. № 618.

2. Засуджені військовослужбовці відбувають покарання у виді арешту на гауптвахтах Служби правопорядку — спеціальних приміщеннях для нагляду за військовослужбовцями, які засуджені до арешту. Підставою для тримання на гауптвахті Служби правопорядку засуджених до арешту військовослуж­бовців є обвинувальний вирок військового суду, який набрав законної сили. Військовослужбовців відправляють для відбуття арешту на гауптвахту з вмо­тивованим рішенням суду в десятиденний строк після одержання такого рішен­ня. Про відправлення засуджених до місця відбування покарання командуван­ня військової частини (начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) зобов’язано (зобов’язаний) в десятиденний строк повідомити його сім'ю або близьких родичів про те, ким, коли і куди він відправлений.

3. Як передбачено у Законі України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України», засуджені військовослужбовці відбувають строк покарання на одній гауптвахті Служби правопорядку. Переведення засудже­ного з однієї гауптвахти (камери) Служби правопорядку до іншої допускаєть­ся в разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню за­судженого в даній гауптвахті (камері). Переведення засуджених у межах однієї гауптвахти Служби правопорядку здійснюється за письмовим розпоряджен­ням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні; переве­дення до іншої гауптвахти Служби правопорядку — за рішенням начальни­ка Служби правопорядку — начальника Головного управління Служби право­порядку за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Супровід, конвоювання та охорона засуджених під час прогулянки, приймання їжі, ранкових і вечірніх заходів, медичного огляду, миття в лазні здійснюється вивідними в присутності начальника чергової зміни або його по­мічника.

4. Інструкція визначає певні особливості етапування (тобто, перевезення, конвоювання) окремих категорій засуджених військовослужбовців. Так, сер­жантів (старшин) відправляють окремо від солдатів (матросів). Для супрово­ду засуджених до арешту військовослужбовців із числа офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) призначається відповідно офіцерський конвой або конвой із числа прапорщиків (мічманів), а військовослужбовців-жінок — кон­вой із числа військовослужбовців-жінок від гауптвахти Служби правопоряд­ку. Разом із засудженим направляються такі документи: супровідний лист; ко­пія вироку військового суду, а в разі зміни вироку — копія постанови чи ухвали відповідного суду; особова справа (для військовослужбовців строкової війсь­кової служби — обліково-послужна картка); службова картка; медична книж­ка; посвідчення офіцера, військовослужбовця військової служби за контрактом, для військовослужбовців строкової військової служби — військовий квиток; продовольчий, речовий і грошовий атестати (розрахункова книжка); опис осо­бистих речей засудженого (у двох примірниках), підписаний командиром вій­ськової частини та засудженим.

5. Військовослужбовці розміщуються в окремих камерах по 2—5 осіб у кож­ній за вищевизначеними категоріями. Проте у разі потреби та з метою захисту засудженого військовослужбовця від можливих посягань на його життя з бо­ку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованим рішенням органу управління Служби правопорядку його можуть тримати і в одиночній камері.

Військовослужбовці отримують для відбування покарання польову фор­му одягу, а саме: кашкет камуфльований літній — один; шапку-вушанку — од­ну; костюм камуфльований польовий — один комплект; куртку утеплену ка­муфльовану — одну; білизну натільну (за сезоном) — два комплекти; білизну теплу — два комплекти; шкарпетки літні (або онучі) — три пари; шкарпетки зимові — дві пари; черевики з високими берцями — одну пару; тапочки — одну пару; ремінь до штанів — один; ремінь поясний — один. Строк носіння обмун­дирування (крім польового та білизни) призупиняється від дня набрання за­конної сили вироком суду.

6. Норма площі в камері на одного військовослужбовця не може бути мен­шою від 2,5 кв. м, а для вагітної жінки-військовослужбовця або жінки-військовослужбовця, яка має при собі дитину, — 4,5 кв. м. Температура в камерах повинна бути не нижчою 18 °С, об’єм повітря має бути 9—12 куб. м на одну особу. На гауптвахтах Служби правопорядку забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Камери, де утримуються засу­джені військовослужбовці, радіофікуються.

7. На гауптвахті Центрального управління Служби правопорядку по місту Києву та Київській області утримуються засуджені чоловічої статі та військовослужбовці-жінки, з дотриманням таких правил окремого тримання: військовослужбовці-жінки — окремо від військовослужбовців-чоловіків; військо­вослужбовці із числа офіцерського складу — окремо від інших категорій вій­ськовослужбовців; військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічма­нів, сержантів і старшин, — окремо від військовослужбовців рядового складу; військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, — окремо від військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом; військо­вослужбовці, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, — окре­мо від військовослужбовців, які раніше притягувалися до кримінальної відпо­відальності; військовослужбовці, які проходили військову службу у підрозді­лах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Служби без­пеки України, органах