Читати книгу - "Полонянка вовчої зграї, Марина Сніжна"

Глава 11.4

– Ждані зараз не можна хвилюватися, – незворушно відгукнувся Яров. – Про те, що Венда зникла, ніхто їй не сказав. Через хвилювання можуть виникнути небажані в її положенні ускладнення.

 Почулися кроки в бік дверей. Схоже, Аден змирився з відмовою, від чого в мені прокинулася досада. Я рушила до вікна і знову зайняла свій спостережний пост. Бачила, як Аден і Яров разом виходять з будинку. Наступні слова вампіра змусили все всередині радісно стрепенутися:

– І все ж я хотів би поговорити з нею. Обіцяю не згадувати про те, що Венда потрапила в халепу. Просто поцікавлюсь, чи є місця, куди вона могла поїхати, нікому не сказавши. Ви ж розумієте, що я не повинен виключати і такої можливості.

– Вам же сказали: ні! – з натовпу явно вороже налаштованих перевертнів вийшов Білояр.

Зупинився в двох кроках від вампіра, не приховуючи неприязні у погляді.

– З ким маю честь? – тоном світського лева звернувся до нього Аден.

– Я чоловік Ждани, – похмуро відгукнувся бета.

– Тоді, думаю, ви будете такі люб’язні, щоб проводити мене до вашої дружини?

– Ти погано розчув? – процідив Білояр. – Тобі ж сказали: ні!

Зараз перевертень мало нагадував дружелюбного красеня, з яким мені доводилося спілкуватися. Згадала сцену на дорозі і відчула, як до горла підкочується нудота. Побачила, як інші перевертні заворушилися, змикаючись кільцем навколо Адена. Яров не втручався, стоячи трохи в віддаленні. На його губах грала хижа посмішка. Дідько! Я тільки зараз зрозуміла, що він робить. Прямо не дає команду напасти, але й не зупиняє.

А під час подальшого розслідування може скаже, що не встиг втрутитися. Одна справа, коли наказ віддає альфа, інша – коли гість сам поліз на рожен, а на нього накинулися розлючені зухвалою поведінкою перевертні. У такому випадку легше все зам’яти. Тривога за Адена тепер просто захльостувала. Нехай краще відмовиться від розмови зі Жданою, ніж отак все закінчиться!

Очі вампіра блимнули ще яскравіше, ніж зазвичай. На червоних губах з’явилася тонка посмішка, при вигляді якої чомусь прийшло на згадку лезо закривавленого меча. Білояр вже летів на Адена, на ходу починаючи трансформуватися, а слідом перші два перевертня, які вирішили наслідувати приклад бети.

Аден махнув рукою і зробив рух, ніби змикаючи пальці на чиїйсь шиї. Не встигнувши остаточно перетворитися, Білояр з хрипом повалився на землю, чіпляючись за горло. А слідом за ним і двоє інших. Вони знову перекинулися в людей, жадібно хапаючи ротом повітря. Очі розширені, в них застигли страх і нерозуміння.

Я відчула, як мене трясе. І не підозрювала, що вампір на таке здатний!

Яров перестав посміхатися, і його очі спалахнули золотавим блиском.

– Що ти з ними зробив, вампір?

Аден рівним, сухим тоном промовив:

– Я позбавив їх легені можливості працювати. Думаю, це навчить їх ввічливості. Пане Яров, може, накажете своїм людям поводити себе розумно?

Альфа махнув рукою, даючи команду всім розійтися. Залишилися тільки троє, які корчилися зараз на землі і з відчаєм дивилися то на Ярова, то на вампіра.

– Припиніть це! – процідив альфа.

Аден розтиснув пальці, і з боку перевертнів почулося одночасне полегшене зітхання.

– Проведіть мене до Ждани, – промовив вампір, метнувши в бік альфи холодний погляд.

– Цікаво, чи ти можеш одночасно здійснити подібне з усіма? – немов би не почувши, простягнув Яров. – Думаю, навряд чи. На це навіть у тебе сил не вистачить!

– Хочеш випробувати мої сили? – відкинувши ввічливий тон, посміхнувся Аден.

– Є така спокуса, – альфа відповів йому такою ж посмішкою. – Але пропоную тобі інше. Я дозволю тобі безперешкодно покинути поселення. Ждану розпитаю сам і повідомлю тобі про результати. Це все, що можу запропонувати. Не дозволю тобі лякати вагітну вовчицю моєї зграї! – щось у його голосі чулося таке, що давало зрозуміти – в цьому він рішення не змінить.

І Аден вловив це. Але замість гнівного спалаху лише кивнув. Хоча запах його трохи змінився і став різкішим. Все ж і його витримка має межі.

– Буду чекати звісток. І не раджу затягувати!

Більше не озираючись, вампір стрімкою ходою рушив геть. Ніхто не намагався його затримати. Перевертні проводжали Адена настороженими поглядами, в яких тепер виразно читався й острах.

Я зі змішаними почуттями вловлювала, як запах вампіра зникає вдалині. З одного боку відчувала досаду через те, що йому довелося піти ні з чим. З іншого – сама думка про те, як Аден став би допитувати Ждану, викликала тепер тремтіння по тілу. Я й сама довго не могла впоратися з інстинктивним занепокоєнням під час спілкування з вампіром. Тому чудово розуміла, як таке спілкування може сприйняти сестра. Особливо після того, що зробив Аден з її чоловіком. Хоча сподіваюся все ж, що вона цього не бачила і їй ніхто не розповість. В її положенні і справді потрібно поберегтися. Так що, може, і правильно, що Яров наполіг на тому, щоб Аден пішов ні з чим. Вірила, що вампір обов’язково знайде спосіб визволити мене звідси. Тепер, коли бачила, на що він здатний, шанси на це здавалися більшими.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍