Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

45
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 87
Перейти на сторінку:
74 Аманда

Відкрити очі мені вдалося лише з другої спроби. Голова розколювалась від болю і мучила жахлива спрага.

Я відчула, що лежу на холодній підлозі і це мені дуже не сподобалось. Прислухавшись, я почула, як неподалік хтось розмовляє.

Останнім, що я пам'ятала, було те, як ми здавали письмовий іспит з етикету в академії майбутніх дружин.

Я не поспішала показувати, що вже прокинулась і спробувала обережно роздивитись все довкола, щоб оцінити ситуацію, в якій опинилась.

З усього, побаченого мною, виходило, що справи геть кепські. Виявилось, що я лежала на кам'яній підлозі у великій підземній кімнаті. Крім того, я тут була не одна така. Довкола мене міцно спали студентки, з якими я була сьогодні на іспиті.

На щастя, неподалік від себе я помітила Ліну. Що ж до Емілії Дрейк, то я її поки що не бачила. Не хотілося зайвий раз крутитися з боку на бік, щоб не привертати до себе зайву увагу викрадачів.

У тому, що нас усіх викрали прямо з академії, у мене не було жодних сумнівів.

- Сьогодні ми чудово постарались. Двадцять дві юні аристократки - це дуже гарний улов, - промовив якийсь чоловік.

- Якби не я, то був би у вас улов, - почувся жіночий голос, який я відразу впізнала.

Це була наша екзаменаторка. Я не запам'ятала того, як саме її звали, але  голос і зовнішність цієї жінки відразу привернули мою увагу. Мені ця викладачка зовсім не сподобалась і як виявилося, недаремно.

- Так, Мілено, твій ризикивий план виявився геніальним, - почувся хрипкий чоловічий голос.

Для себе я відразу відмітила, що в цьому приміщенні, окрім дівчат, знаходиться принаймні двоє чоловіків і одна жінка.

-  Сподівюсь, що ви достойно оціните мій вагомий  внесок у цю справу і щедро заплатите, - промовила викладачка.

Яка ж вона потвора! Мало того, що допомогла викрасти власних учениць, так ще й план придумала. У мене руки почали чесатись від бажання прибити цю падлюку, але я стрималась.

Зараз мені  потрібно було проявити обережність і не привертати зайвої уваги.

Спершу необхідно було з'ясувати, скільки всього є викрадачів і як добре вони озброєні та навчені, а тоді вже думати, що робити далі і як врятуватись.

За себе я не турбувалась. Втекти звідси разом із Ліною, я могла, навіть не використовуючи власну магію, але тут, окрім нас, було ще двадцять слабких і безпомічних дівчат. І це була величезна проблема.

Я не мала жодного уявлення про те, де ми зараз знаходимось. І побачити хоч якусь підказку через вікно теж не могла, бо ми знаходились у підземеллі.

Десь неподалік закричала одна із студенток. схоже, що вона прокинулась і побачивши, де знаходиться, дуже злякалась.

- Тихіше, дурепо! Бо я тебе зараз навчу гарним манерам, - невдоволено промовив один із викрадачів.

Дівчата почали просинатися одна за одною і тепер зі всіх сторін чулися їхні крики, погрози і благання відпустити.

Хтось із молодих аристократок гірко плакав, хтось молився всім відомим богам, а хтось намагався домовитись із викрадачами, пропонуючи гроші.

- Припиніть негайно! Подивіться на себе, які ви жалюгідні. Ніхто з вас не постраждає, якщо будете слухатись... - Суворо промовила викладачка.

- Навіщо нас викрали? - Запитала одна із дівчат, тремтячим голосом.

- Ми продамо вас дуже багатим іноземцям в якості майбутніх дружин. І чого ви так полякались, дурепи? Хіба не така ж доля чекала на вас і тут? Ваші батьки вже давно знайшли вам чоловіків і домовились про шлюб. Ви - це, всього лише, дуже дорогий товар і не більше. Яка вам різниця хто і куди вас продасть? Чи це будуть ваші високородні батьки чи ми? Можливо, що завдяки нам, ви зустрінете справжнє кохання і станете щасливими...

- Я хочу додому! Відпустіть мене негайно! - Закричала вродлива блондинка, за що одержала ляпаса від клятої викладачки.

- Заспокойся, Мілено. Не псуй товар. Я не хочу втрачати гроші, - зупинив її один із викрадачів.

Відчинилися двері і увійшло шестеро магів.

- Вгамуйте цих крихіток. Зараз ми відкриємо портал і перемістимо їх в Далтос. Там на них вже зачекались щасливі наречені, - огидно сміючись, промовив рудоволосий маг із пов'язкою на оці.

Треба було негайно щось вигадати, щоб не допустити того аби дівчат забрали в сусіднє королівство, бо тоді знайти їх буде фактично неможливо.     

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 74 75 76 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Інтригуюче кохання, Лана Рей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Інтригуюче кохання, Лана Рей"