Читати книгу - "ТaЄмнa СимфонІя, Yana Letta"

28
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76 77 ... 101
Перейти на сторінку:
75. Симфонія двох душ

Все почалося з нічної репетиції.

Вони не планували запис. Просто грали. Після довгого дня, після напружених тижнів, після новин, після прощень. У філармонії горіло лише кілька світильників, підлога рипіла, а повітря пахло свіжим лаком і старими дерев’яними нотами.

Марта взяла скрипку. Андрій сів до піаніно. І замість слів — вони заграли. Без партитури. Без концепції. Лише з пам’яттю в пальцях.

Це була не музика, яку хочеш комусь показати. Це була музика, яку боїшся втратити. Та, що народжується лише між двома людьми, які вже нічого не доводять.

Звук був теплим. Глибоким. Бездоганно неточним. У кожному акорді — затінки спільного минулого. У кожному темпі — серцебиття.

Ту ніч записував один із учнів, який випадково залишив диктофон увімкненим у куті. Через тиждень він передав запис Марті, думаючи, що це просто пам’ять.

А вона — віддала його Андрію.

— Це не просто гра, — сказала вона. — Це ми.

Вони прослухали разом. І потім — ще раз. І ще.

— Це наш альбом, — сказав він. — Уже є.

Вони не планували публікацію. Але Андрій надіслав його своєму давньому другові — звукорежисеру в Будапешті, який мав студію. Той, у свою чергу, сказав:
— Це треба чути.

За місяць запис з’явився на стримінгах під назвою “Symphonia di due anime” — “Симфонія двох душ”.

І щось трапилось.

В Італії його використали як саундтрек до виставки. У Японії — як музичну основу для медитаційного проєкту. В Німеччині — його прокрутили у прямому ефірі радіо під час ночі класичної музики.

Слухачі писали листи. Дякували. Говорили, що “відчули себе вперше за роки”. Що “це нагадало їм, як звучить любов, яка не кричить”.

— Ми не планували вірусний альбом, — з усмішкою сказала Марта.

— Але, можливо, саме тому він і став ним, — відповів Андрій. — Бо був — без очікувань.

Їх запросили на інтерв’ю. На фестивалі. На телебачення. Але вони не поспішали.

— Можна ми ще трохи побудемо тут? — запитала вона, вдихаючи запах філармонії.

— Ми й не виходили, — усміхнувся він.

Того вечора вони грали знову. Уже для себе. І, можливо, ще для тисяч людей, яких вони ніколи не бачили. Але які тепер знали:

Музика — це коли дві душі починають звучати в одному ключі.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 75 76 77 ... 101
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ТaЄмнa СимфонІя, Yana Letta», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "ТaЄмнa СимфонІя, Yana Letta"