Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Розділ 71

Анна сміялася, коли Алекс, тримаючи її за руки, легенько розгойдував гойдалку. Вітер розвівав її волосся, а вона насолоджувалася моментом, відчуваючи себе абсолютно щасливою.

— Ти виглядаєш, як маленька дівчинка, яка вперше потрапила на карусель, — усміхнувся Алекс, спостерігаючи за її реакцією.

— Бо мені добре! — Анна закинула голову назад і ще раз розсміялася.

Раптом вони почули, як на подвір’я заїхала машина. Алекс зупинив гойдалку й обернувся.

— Чекаєш когось? — запитала Анна, зістрибнувши з сидіння.

— Ні.

Ворота відчинилися, і з машини вийшли двоє чоловіків. Анна одразу впізнала їх — Марон і Ян. Вона навіть не встигла здивуватися, як Ян першим наблизився до неї.

— Ти справді тут живеш? — він скептично оглянув будинок.

Анна кинула швидкий погляд на Алекса. Його обличчя не виражало жодних емоцій, але в очах з’явилася напруженість.

— Так, а що? — вона схрестила руки на грудях, не розуміючи, чому вони сюди приїхали.

Марон мовчки подивився на Алекса, а потім перевів погляд на Анну.

— Ми приїхали не сваритися, якщо ти про це, — сказав він, помітивши її настороженість.

— То навіщо тоді? — втрутився Алекс, підходячи ближче й обіймаючи Анну за талію.

Ян усміхнувся, ніби побачив щось цікаве.

— Хотіли подивитися, чи ти справді щаслива, Анно.

Вона на секунду задумалася, а потім впевнено відповіла:

— Так, я щаслива.

Ян примружив очі, уважно вивчаючи її обличчя, але нічого не сказав.

— Якщо так, то ми раді за тебе, — нарешті промовив Марон.

Анна відчула, як Алекс напружився. Вона легенько стиснула його руку, ніби заспокоюючи.

— Ви могли просто написати, а не влаштовувати несподівані візити, — з іронією сказав Алекс.

— Ти ж знаєш нас, ми любимо сюрпризи, — з усмішкою відповів Ян.

Марон кивнув:

— Ну, гаразд. Тепер, коли ми впевнилися, що з Анною все добре, ми поїдемо.

— Ага, поїдете, — Алекс хмикнув. — Ви ж не просто так приїхали, кажіть правду.

Марон обмінявся поглядами з Яном, і після короткої паузи відповів:

— Є дещо важливе. Це стосується твоєї роботи, Алекс.

Анна відчула, як її серце стиснулося. Вона знала, що «робота» Алекса — це завжди щось небезпечне.

— Ми можемо поговорити про це в будинку, — коротко сказав Алекс.

Анна розуміла, що ця розмова їй не сподобається. Але щось підказувало їй, що це тільки початок.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍