Читати книгу - "Обраниця чаклуна, Олеся Лис"

І плани, плани, плани у голові. Я просто не можу перестати посміхатися. Свідомість малює настільки райдужні перспективи, що доводиться весь час її смикати й подумки спльовувати, щоб не наврочити.

Вибираюсь із ванної, коли вода вже повністю остигає, а очі починають злипатися. Таки мав рацію Сівард, відпочинку у візку було недостатньо. Насилу перебираюся на ліжко і засинаю навіть не доторкнувшись до обіду на столі. Потім поїм, коли висплюсь.