Читати книгу - "Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

       - О, який він гарний, - сплеснула руками сива старша пані у довгій туніці, поверх якої був одягнений вовняний жупан.  – Оце він щойно прибув? А звідки?

       - З початку другого сторіччя, - відповіла Єфа. Волосся у неї було дивним чином загорнуте на голові та блищало. Олень припустив, що вона щойно помила голову. А ще у неї був інший одяг. Теж лляний, і теж синьо-зелений. Він дуже пасував відьмі.

       - Ти мене розігруєш, - сказала пані та з допитливістю стала розглядати Оленя.

       - Так, всі сідайте на свої місця, - почувся голос суворої білявки. Олень обернувся та побачив, як вона принесла велику каструлю. – Олень, ти сідай біля мене. Отут, - вона кивнула підборіддям на якусь дивну подушку-крісло-пуф.

      Олень сів у крісло, наче слухняний хлопчик та відчув, що його зуби навіжено стукають, а руки тремтять. За мить з’явився бородань. Олень ледь його впізнав. Зараз чоловік був без бороди, у темному лляному одязі та виглядав, як дуже молодий та привабливий красень. Оленю стало сумно – він ніколи в житті не стане таким вродливцем. Колишній бородань поставив на круглий стіл іншу каструлю.

     - Пахне грибами, - принюхалася сива пані.

     - Так, - посміхнулася їй білявка. – А де Костянтин?

     - Я вже тут, - відповів сивий чоловік та всівся біля сивої пані. – Настя з шостого відділення знову застудилася. Її матері ніяк не втовкмачиш, що дитина має бути тепло вдягнута. Якщо так і далі піде, я буду змушений вирізати їй гланди. Але ж із такою матусею, дівчинка буде весь час підхоплювати запалення легенів.

     - Любий, - сказала сива пані, - за столом, про роботу ані слова.

     - Добре, Клаво, - сказав сивий чоловік і принюхався. – У нас на вечерю гриби?

     Підійшла сяюча Огняна під ручку із Смоком. Вони також всілися за стіл. Хоча стіл був круглим, Олень припустив, що за голову сидить бородань, якого всі називали – Славко (окрім білявки, вона звала його - “коханий” та Єфи, вона звала його - “тато”). Потім сиділа сувора білявка, потім він – Олень. Праворуч від хлопця сидів Смок, потім Огняна. За панною-Драконом було порожнє крісло-пуф, а потім сидів Костянтин, Клава та відьма-Єфа.

      Білявка насипала всім якогось білого довгого тіста, яке всі називали “макарони”, роздала сушені гриби та видала з миски, яку притягла Єфа, по редисці та по два кільця якоїсь дивної штукенції, яку всі називали  “томат”.

      - Це з Америки. Їх ще називають помідорами, - пояснила білявка Оленю. Про них хлопець читав, хоч ніколи й не смакував.

     - Твоя донька сказала, - посміхнулася сива Клава, - що цей хлопчик – з другого сторіччя.

     - Так, - сказав колишній бородань. Обличчя у сивої Клави витягнулося.

     - А хіба так буває? Чого він не схожий на скелет, чи ще щось? – Запитала здивована сива жінка.

     - Бо для нього пройшло лише декілька годин, - пояснила Огняна. – Він пролежав між секундами.

     - Тебе щось дивує у цьому світі? - Посміхнувся колишній бородань до Оленя.

     - Чому у вас немає літаків? – Пробурмотів хлопець та почервонів. Ото зараз вони з нього насміються.

     Всі замовкли, а потім почали швидко поїдати макарони.

     - Звідки ти знаєш про літаки? – Поцікавилася сувора білявка.

     - Читав, - ледь пробурмотів Олень.

     - Ти чув про гібридних Драконів та Всеволода? – Поцікавився колишній бородань.

     - Я йому розповіла, - повідомила Єфа.

     - Отже, про це ти вже знаєш, - кивнув Славко. – Так от. Якось, ще коли Дракони щойно поступили на службу до Франції, вони подралися із гібридними Драконами з Німеччини. А саме цієї миті, повз них пролітало два літака: один з Великої Британії, а інший - з Австралії. Обидва впали. Спалені. Уряди, як Великої Британії, так і Австралії обурилися та заборонили своїм літакам літати над Німеччиною та Францією. А потім трапилося ще декілька подібних випадків. Тож, всі Уряди зрозуміли, що краще повільніше пересуватися морем та суходолом, ніж потрапити у бійку гібридних Драконів на літаку.

      - А літаки все ще літають, - втрутилася Огняна. – Просто вони дуже маленькі. І ці літаки, охороняються гібридними Драконами.

     - Тобто, - здогадався Олень, - це Урядові літаки.

     - Авжеж, - сказала сива пані та запитала, - а ти з готів чи скіфів?

     - Він з кельтів, - сказав Славко. – Що? Хіба ні? На тобі були дивні штанці, туніка та картатий плащ.

     - А чому ви живете під землею? Я ж бачив печери… е… високі хатинки у Києві.

     - Тому що ми – повстанці, - заявив Славко. – Але не у тому сенсі, в якому повстанців зображували раніше.

      - Розумієш, - втрутилася сувора білявка. – Коли гібридні Дракони захопили урядовців, всі фільми та книги про повстання було знищено.

     - А от і не всі, - додала Огняна. – Ми вишукували різні фільми та книги та відцифровували їх.

      - Записували на комп’ютер, - пояснив Смок.