Читати книгу - "Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Пресвяті небеса! – бібліотекарка мало не зомліла. – Але ж я… Я вже! Ось я зараз – і все! – вона кинулась бігати по залах та проробляти маніпуляції із записувачами.
Я здивовано спостерігала за тим, що діється. Мене пробирав скепсис.
«Які дурниці, – думала я. – Який чорний маг шукатиме книги по чорній магії у бібліотеці при академії? І звідки такі книги тут візьмуться? Оці всі звільнення, звинувачення у сприянні… Якась маячня».
Але бібліотекарка була така налякана, що навіть про мене забула. Коли вона закінчила з пошуковиками, то кинулась гасити магічні світильники, залу поглинула темрява.
– А ще ж там… А ще зачинити… А де ж я покинула ключі?! – бідкалась вона.
– Не треба, – перепинила її секретарка. – Я зроблю все замість вас. Біжіть до ректора.
– Ох, дякую пані!
– Скажіть лише, де залишити ключі.
– Над одвірком, якщо ваша ласка!
– Гаразд, біжіть. Я все зроблю.
– О, дякую, дякую! – вигукнула бібліотекарка та вилетіла з бібліотеки.
Я нахмурилась. Абсурдність ситуації вразила мене. Навіщо такий поспіх, такі застороги? Ця жінка зіграла їй на емоціях, ще й виставила себе її рятівницею лише для того, щоб випровадити її геть. Але заразом… із самою цією секретаркою було щось не так. Я б не могла з точністю пригадати її голос, та мені здалось, що він не такий. Та й манера розмови не така.
Коли бібліотекарка вилетіла геть, жінка ще трохи зачекала. Потім вимкнула залишені світильники й рушила до зали, у якій перебувала я. Перестук закаблук припинився. Уже зовсім нечутно жінка пройшла до дальнього ряду. Засяяло слабке світло: вона присвічувала Книгою та обмацувала стіни й полиці. Я була щонайменше здивована таким перебігом подій.
– Прокляття! – вилаялась жінка, коли випадково зіштовхнула якусь книгу.
Вона обернулась, щоб підійняти її, і світло торкнулось юного дівочого обличчя. Це було обличчя Сари Бульки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун», після закриття браузера.