Читати книгу - "Щастя за мільйон, Ангеліна Кріхелі"

— Що ви собі надумали? - зніяковів чоловік, перегородивши їй шлях, спершись рукою на двері над її головою.

Макушкою мініатюрна дівчина ледь діставала йому груди. Як маленьке сердите, скуйовджене кошеня. Грізно насупилась, красномовно дивлячись на дверну ручку.

- Катю, я справді, співвласник цієї компанії. Тобто, всієї цієї будівлі та безлічі інших по всій країні, - чомусь зізнався.

Зазирнув у її недовірливий зелени вир очей і тут же захотів зізнатися мало не у всіх своїх гріхах. Тряхнув головою, відганяючи марення наче.

- Це не дає вам права тримати мене силою, - невдоволено пирхнула дівчина.

- Ми з Льошкою, Олексієм Ігнатовичем, тобто, володіємо цим усім. Але, як і королі, маємо дуже багато прав, крім права на особисте життя. Тому я хочу звільнити трохи часу для себе. Ви просто повинні мене зрозуміти і допомогти, - на ходу вигадував Стас, благаючи дивлячись їй в очі.

Здається, серце невблаганної Катерини нарешті здригнулося, озвавшись на заклик про допомогу. Ось як? Потрібно взяти на замітку.

Дівчина опустила руку та відійшла на крок. Стас про всяк випадок притулився плечима до дверей, остаточно відрізаючи можливий відступ лякливої майбутньої помічниці. Тепер для нього стало подвійно важливо перемогти впертість. Особистий виклик долі прийнято. Рахунок нуль: нуль.

- Я нічого не знаю про бізнес та креатив. І тепер абсолютно впевнена, що йшла на зовсім іншу співбесіду, за професією, - як останній аргумент пробурмотіла Катя, в захисному жесті обхоплюючи себе руками за плечі.

- Колись я так само казав батькові, - хмикнув Стас.

Та що за нісенітниця! Чому він їй розповідає те, про що мовчить навіть із давно знайомими людьми. Окрім Льоші, звичайно. Той знає все.

Дівчина заінтриговано подалася вперед.

- І як він вас переконав?

- О! Це було дуже весело! - пожвавішав молодий мільярдер. - Це як вчать плавати та кидають у воду на глибині. Катя, не бійтеся. З нами не скучите!

- Цього я й боюся, - тихо сказала дівчина, остаточно здаючись на милість харизматичного наймача, але ще не визнаючи поразки вголос.

- Я платитиму вам у перші місяці роботи всього дві тисячі євро на місяць, - майже винно сказав Стас, змусивши її очі здивовано розкритися. Зробивши вигляд, що не помічає шок, що відбився на обличчі дівчини, захоплено продовжив: - У перспективі зарплата може зрости до п'яти і навіть десяти тисяч.

Здається, перестарався. Поспішив. Знову вона злякано закрилася.

- Що ж я повинна робити за такі гроші? – насторожено уточнила Катерина.

- Нічого особливого. Вести за мене всю документацію та супроводжувати на всіх зустрічах та у всіх відрядженнях. Відрядження окремо. Номери різні, - квапливо додав чоловік, бачачи, як дівчачі бровки знову сповзаються до перенісся грозовими хмарами.

Він бачив, як Катя бореться з внутрішнім "Я" та страхами, комплексами.

Дівчина важко зітхнула та кивнула, погоджуючись.

Стас голосно ляснув у долоні.

- Чудово! Тоді відділ кадрів завтра підготує вам трудовий договір, ви його підпишите і розпочнемо нашу плідну співпрацю!

Тепер уже не побоюючись її втечі, легко відчинив двері зі щасливою усмішкою на вустах.

- До завтра? - не даючи схаменутися і змінити рішення, підсумував Стас.

- До завтра, - невпевнено відповіла Катерина, покидаючи кімнату очікування, приголомшена, розгублена та маюча крила надії.