Читати книгу - "Замкнута система управління, Антон Данко"

Частина 1. Розділ 2. Методи та прийоми аналізу достовірності звітності

      

  

Отже, як організувати фінансовий аналіз підприємства?
Що таке фінансовий стан та фінансова стійкість?
З чого почати?
Де взяти дані та інформацію?
Основне джерело – достовірна фінансова звітність!
Але як визначити достовірність?

Оцінка достовірності фінансової звітності – це вимушена попередня підготовка інформаційної бази. Тому проведений аналіз з неперевіреної фінансової звітності може призвести до глибоких помилок управлінського характеру, які можуть бути критичними і навіть непоправними.
Тільки тоді, коли Ви можете ствердно відповісти на запитання: чи можу я довіряти фінансовій звітності, можете починати виконувати роботи з аналізу. В іншому випадку ризик може виявитися неприпустимим і Ви не тільки неплідно (даремно) витратите свої сили та час на цю роботу, а й введете в оману своє керівництво, яке може прийняти неправильне управлінське рішення.
Це щось схоже на  факт отримання неправильних даних з аналізу в поліклініці може сильно вплинути на результат вашого лікування, або навіть життя.
Аналогічно і тут. Так, потрібно витратите деякий час на перевірку достовірності фінансової звітності. Це просто необхідно для того, щоб ставити діагноз, знаходити причину та формувати заходи та управлінські рішення щодо усунення цієї причини. Все це дуже важливе. А тому треба вміти робити цей етап роботи.
Існують як прямі, і непрямі прийоми і методи перевірки достовірності фінансової звітності.
Насамперед, це експрес – аудит.
Але як його виконати?
Основне – це усунення Ваших сумнівів.
Як відомо, існують основні правила ведення бухгалтерського обліку – це принципи!

Вони записані в ПСБО 1 «Основні положення». Порушувати принципи ведення обліку ніяк і нікому не можна.
Звідси, знати і використовувати в роботі основні правила ведення обов'язок аналітика. Орієнтація на принципи – основа експрес-методики перевірки достовірності фінансової звітності.
Відомо, що основні правила стосунків людства – це Божі заповіді. Тисячоліття людство живе за цими правилами: не убий, не вкради, не чини перелюбу і т.д.
Що до підприємства - існують арифметичні помилки та принципові помилки. Нас цікавлять, перш за все,  другі… Вони накопичуються  і мають статус легальності для виконавця. І про це ВІН, виконавець, упевнений, що робить правильно, завжди це буде щиро стверджуватиме. Ці принципові  помилки накопичуються і , зрештою, можуть стати дуже суттєвими. Але, головне, що ніхто із обліковців їх не приховує.  У порівнянні з математичними арифметичними обрахунками і навіть злодійством такі помилки набагато серйозніші. Тому, якщо буде порушено хоча б один принцип ведення обліку, цього достатньо для того, щоб говорити про недовіру до фінансової звітності та обліку в цілому. Тут не треба робити розрахунки та підрахунки помилок - треба відповісти собі ВІРЮ ЧИ НЕ ВІРЮ, аналізуючи, перш за все, дотримання принципів ведення бухобліку згідно у відповідності до  ПСБО.

Давайте розглянемо ці основні засади обліку формування звітності:
1. Принцип історичної собівартості - поєднання всіх витрат на момент приходу або на момент впровадження в експлуатацію основних засобів, починаючи з моменту придбання, розподіливши всі накладні і додаткові витрати. Виконання цього принципу - це правильне формування рентабельності (прибутковості) реалізації та діяльності підприємства в цілому, правильності розрахунку ціни та фінансових показників. Недотримання у роботі цього принципу означає  недостовірність фінансової звітності, яка є  базою для розрахунку фінансових показників - тобто, оцінки аналізу фінансового становища підприємства.
2. Принцип нарахування – тобто, дохід чи витрати виникають лише у момент передачі права власності на товари, роботи, готової продукції. Отримання авансових платежів -  не вимагає виникнення права на власність і тому ні доходом, ні витратами не є. Це і є принцип нарахування.
3. Принцип відповідності – доходи та витрати повинні зіставлятися в один і той самий період. Це так просто!
4. Принцип обережності - активи та пасиви повинні враховуватися в оцінці максимально наближених до ринкових, тобто, продажних цін на ринку. Це означає – залишкова вартість основних засобів має бути справедливою. Саме це дає змогу формувати правильну амортизаційну політики підприємства, робити розрахунки ліквідаційної вартості, проводити своєчасну переоцінку таких. Щодо матеріальних ресурсів - підтримання максимально реальної оціночної вартості таких активів, враховуючи їх якість і корисність.
5. Принцип переважання сутності над формою  –  відображає, перед усім, сутність господарської операції. Наприклад, при покупці підприємством автомобіля спочатку необхідно визначити – навіщо ми це робимо: для себе чи для продажу? Якщо собі  - це основні засоби, які потрібно амортизувати; якщо  на продаж - то це товари, які списуються на момент продажу. А якщо це малоцінка з терміном використання більше року -  списання проводиться за особливим методом -  50% - спочатку, решта 50% - наприкінці терміну використання.
6. Принцип автономності - зобов'язання засновників не пов'язані із зобов'язаннями самого підприємства. Це так просто! Але тільки не для підприємств з додатковою відповідальністю, наприклад, фінансових установ. Для решти – відповідальність підприємства на особисте майно засновників не поширюється.
7. Принцип суттєвості – тобто пріоритетність впливу сум витрат та доходів. Скажіть – кому потрібна фінансова звітність із запізненням на місяць чи два? При цьому, затримка визначена очікуванням не підтверджених та незначних сум за принципом відповідності має поступитися принципом суттєвості. Чи варто чекати на первинні документи вартістю в 100 грн. місяць, якщо , при цьому, ми не отримаємо управлінського рішення?
8. Принцип послідовності означає незмінність перехідних фінансових показників за зміни звітних періодів.
9. Принцип повноти передбачає повне, без винятку, відображення в обліку. Порушення цього принципу однозначно спотворює фінансову звітність.
         Будь-який сумнів у виконанні будь-якого принципу веде до недостовірності фінансової звітності,
Процедура перевірки достовірності фінансової звітності може бути визначена методом експрес-аудиту, який включає наступні кроки:
1. Насамперед, необхідно прямо чи опосередковано визначити факт наявності розробленої облікової політики підприємства, посадових інструкцій, системи документообігу, розробленої системи управлінського обліку, системи організації планування та бюджетування. Наявність добре розробленої тієї чи іншої системи свідчить про сумлінний та професійний підхід до виконання своїх обов'язків, що знижує ризик виникнення помилок та підвищення достовірності як самого обліку так і фінансової звітності в цілому. І навпаки, за відсутності хорошої організації виникають сумніви, що потребують більш детального аналізу та контролю за прямими методами контролю.
2. У разі усунення сумнівів попереднього пункту необхідно переконатися у виконанні принципів бухгалтерського обліку відповідно до ПСБО1.
3. Наступним кроком експрес-аудиту є переконаність у виконанні затвердженої облікової політики та ПСБО. Процедура перевірки може бути у формі тестів або співбесіди з виконавцями, але при цьому має на меті виявити, або не виявити, відхилення в правилах ведення обліку на підприємстві, а також наявність та своєчасне виправлення таких.
4. За відсутності сумнівів щодо попередніх пунктів доцільно провести перевірку формування оборотно-сальдової відомості з огляду на властивості та характеристики рахунків. Наприклад, наявність сальдо по нульовому рахунку означає , що є систематична помилка з введення даних у систему автоматизованого обліку. Це автоматично означає втрату достовірності як обліку, так і фінансової звітності. Далі, необхідно звернути увагу на залишки по рахунках - залишки активних рахунків повинні бути лише за дебетом, а пасивні - лише по кредиту.
5. Наступним кроком перевірки достовірності буде аналіз безпосереднього формування балансу відповідно до ПСБО щодо структури статей та правильності їх формування. Що слід зробити насамперед?  Перед усім, необхідно перевірити картки обліку основних засобів – тут необхідно переконається у правильності застосування методів нарахування амортизації, правильності розрахунку ліквідаційної вартості, своєчасності проведення переоцінки. Помилкове використання неоптимальних методів амортизації - це порушення визначення Активу, який оцінюється за принципом обережності. А саме, - його вартість  не повинна бути ані завищена, ані занижена! А це безпосередньо пов'язано з достовірністю статей фінансової звітності. Зверніть увагу на наявність статті "залишкова вартість" ,чи "чиста дебіторська заборгованість". Необхідно звернути увагу на  статтю  "Інвестиції", що враховуються за методом участі – за наявності такої необхідно звернути увагу на її динаміку. Яскравим прикладом порушення оцінки балансу є відсутність сум за статтею "Відстрочені податкові зобов'язання" або "Відстрочені податкові акиви". Особливу увагу слід приділити статті "формування власного капіталу" та його використання.
6. На останньому етапі перевірки достовірності необхідно перевірити узгодженість Ф1 та Ф2 щодо узгодженості статей Чистий прибуток (Ф2) та різниця за статтею Нерозподілений прибуток за період (Ф1). У цьому випадку необхідно врахувати факт розподілу прибутку, в випадку нарахування девідентів засновникам або акціонерам.
7. Формальна перевірка основних реквізитів: підписів та печаток - запорука незмінності наданої вам звітності.
У разі підтвердження достовірності – наступним кроком буде обробка її методом вертикального та горизонтального аналізу, а також методом розрахунку фінансових показників.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍