Читати книгу - "Дорогою Віри, Павло Чиж"

30
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:
VII:Чи можна не вірити?

Знаєте, незважаючи на всю свою начитаність та обізнаність, ми, люди, все одно допускаємо помилки. Часом навіть найвидатніші розуми нашого світу стоять перед питаннями, на які не можуть знайти відповідь. Наприклад, як детально пояснити будову або принцип роботи турбін літака? Або ж розповісти принцип роботи нашого телефону, ноутбуку чи мозку? Так, можливо, знайдеться хтось, хто зможе дати чітку відповідь, але більшість із нас залишається в невіданні. Проте ми продовжуємо користуватися телефонами, літати літаками, пересуватися на автомобілях, хоча й не розуміємо до кінця, як вони працюють. Ми довіряємо, бо знаємо, що ці речі можуть зробити те, для чого вони створені.

Це ж саме стосується і віри. Коли ви сідаєте в літак, чи знаєте ви особисто пілота? Чому ж тоді ви сліпо довіряєте йому, що він виконає свою роботу і доставить вас туди, куди вам потрібно? Чому ми не можемо довіритися Всемогутньому Богу, який знає відповіді на всі питання?

Біблія нагадує нам про важливість довіри Богові: "Надійся на Господа всім своїм серцем, і не покладайся на розум свій; на всіх своїх дорогах пізнавай Його, і Він випростує твої стежки" (Притчі 3:5-6). Цей вірш закликає нас до того, щоб покладатися на Бога, навіть коли ми не розуміємо, як і чому щось відбувається. Як і з довірою до пілота, ми маємо навчитися довіряти Богові, який веде нас через життєві обставини.

Апостол Павло також говорить: "Бо вірою ходимо, а не видінням" (2 Коринтянам 5:7). Ці слова нагадують нам, що наша віра не повинна залежати від того, що ми бачимо чи розуміємо, але від нашої впевненості в Божому керівництві та мудрості.

Подібно до того, як ми довіряємо людям, що нас оточують, хоча й не знаємо їх особисто, ми повинні навчитися довіряти Богові, навіть якщо ми не завжди розуміємо Його плани. Бо якщо ми здатні довірити своє життя тим, хто, як ми віримо, виконує свою роботу, то тим більше маємо довіритися Тому, хто створив цей світ і кожного з нас. Він знає кожну відповідь і кожну причину, і в Ньому ми можемо знайти спокій та впевненість у майбутньому.

І не кажіть, що ви не віруючий, адже кожна людина у щось вірить. Навіть якщо ви стверджуєте: «Я не віруючий», – це саме по собі є актом віри в дане твердження. Та зазвичай після цих слів люди додають: «Я не вірю в Бога». І тут я завжди запитую: «Чому?» Відповіді бувають різними, але серед них часто звучить: «А навіщо тоді Бог допустив цю війну? Чому Він відвернувся від нас?»

Від таких слів мене охоплює глибокий сум. Бо Бог ніколи не відвертався від нас. Ніколи не залишав нас напризволяще. Навпаки, лише завдяки Його милості ми ще живі, маємо будинки, їжу, і над нами сяє сонце, а не вибухають ракети. Ми живемо у відносному спокої, не знаючи всього жаху справжньої війни, не пізнали й краплі тих страждань, які пережили наші захисники. І коли люди чують ці слова, вони заспокоюються, бо чують те, що насправді хотіли – правду.

Проте іноді вони продовжують запитувати: «А чи існує взагалі Бог?» Звичайно, Він існує. Подумайте ось про що: якщо ви бачите величезну багатоповерхівку, але не знаєте, хто її побудував, чи будете ви стверджувати, що того, хто її збудував, не існує? Звісно, ні. Так само і з Богом. Боже творіння – це живий доказ існування Творця.

У Псалмі 18:2 читаємо: «Небеса проповідують славу Божу, і про діла рук Його говорить небозвід». Кожне дерево, кожна краплина дощу, кожен схід сонця свідчать про Бога. Кожен з нас, дивлячись на світ навколо, не може не бачити слідів Творця. Його любов і турбота про нас виявляються в кожній дрібниці, в кожному аспекті нашого життя.

Як сказано в Римлянам 1:20: «Бо невидиме Його, вічна сила Його й божество, від створення світу через розглядання творіння стає видиме, так що вони без виправдання». Бог залишив безліч свідчень про Себе в цьому світі, і кожен із нас може їх побачити, якщо тільки відкриє серце.

Тож, як можна не вірити в Того, хто створив цей світ і все, що в ньому? Боже творіння завжди засвідчуватиме існування свого Творця, як величезна багатоповерхівка – існування свого будівничого. І наша віра – це відповідь на цей безмежний заклик, що звучить у всьому, що нас оточує.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дорогою Віри, Павло Чиж», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дорогою Віри, Павло Чиж"