Читати книгу - "Акрополіс 2 - врятуй, якщо зможеш , Влад Вірт"

Але тут на моєму боці зіграла солідарність, професійні пілоти флаєрів відносились до своїх пташок, немов до дітей, тож стріляти з турелі та множити моє цифрове тіло на мільйони байтів, а разом із ним і флаєр попереду, ніхто не став натомість пілоти вирішили зіграти на моєму полі. Тим паче зброї в моїх руках не було, тільки бластер на поясі, але його під курткою не видно.

Двері відсіків, розташовані по лівому та правому борту, відчинились одночасно. Усе ж пілоти вирішили перестрахуватись, оскільки розуміли, що в чесному бою вони мені не супротивники, їх імпланти заточені зовсім під інше, а тому пілоти вірно розсудили, що навіть, якщо в мене є зброя, то я не зможу одночасно стріляти у двох напрямках. От тільки вони не врахували появи Аліси.

Дівчина зорієнтувалась миттєво й пілот зліва, завалився на асфальт, отримавши величезну дірку в грудях. Мені ж довелось стріляти, куди більш прицільно, аби влучити своєму супротивнику в шию. Екзокостюми професійних пілотів мали легку броню, як правило її було недостатньо, аби витримати удар плазмомету, а от від уламків, перевантажень під час маневру чи пострілу бластера, вони захищали доволі ефективно, за одним вийнятком, монолітна броня була, лише в костюмів середнього класу та вище.

Тому промінь бластера з легкістю прошив тканину костюма, змусивши пілота ухопитись за шию. Гаяти час і добивати його я не став, пілоти інших флаєрів уже вистрибували назовні, а дехто, навіть відкрив хаотичний вогонь. Відштовхнув пораненого бійця я залетів у середину кабіни й полегшено зітхнув, помітивши Алісу.

— Підняти зможеш?- кинув я, займаючи місце оператора вогневих систем та активуючи консоль

— Спробую, — невпевнено промовила Аліса, — бази в мене є, а от із практикою, розумієш, це ж зовсім не те саме, що керувати машиною.

— Рви! — викрикнув я, помітивши, що дівчина тягнеться до пульта запуску передстартової перевірки. Аліса завжди відрізнялась кмітливістю, тож я одразу відчув, як перенавантаження вдавило в крісло моє тіло. Втім, це не завадило мені вчасно закінчити налаштування бойового комплексу. Мисливці за головами були одним із топових кланів, а тому й техніку мали відповідну, важкий десантний флаєр типу буревісник, був обладнаний передовими системами активної підтримки піхоти й міг одночасно відстежувати до десяти цілей, у той час, як унизу, тільки-но починали запускати двигуни, усього, лише вісім машин.

Професійні пілоти флаєрів по праву вважаються королями неба й такі недолугі плазуни як ми, були для них не більше, ніж жалюгідним непорозумінням, але саме це зіграло із ними злий жарт. Вони думали, що ми нікуди від них не дінемось, проте забули, що флаєр на землі беззахисна мішень і три ракети на ціль, куди більше ніж потрібно для їх знищення.

Я разом позбувся всього арсеналу, можливо, перебір, але діяти необхідно було напевно, інакше в повітрі проти них, у нас жодного шансу.