Читати книгу - "Шлях крізь Хаос, Катя Губська"

— Ми зробили це! — вигукнула Кассандра, почувши, як земля під їхніми ногами заспокоюється.

І раптом — тиша. Вода, яка раніше билася навколо них, стихла. Харибда, велетенська тварина, що поглинала все живе, замовкла. Темне море навколо них стало спокійним, без будь-яких коливань. Їхні серця билися в унісон з тишею, що панувала, але знали, що це не кінець. Це був момент перехідний, між перемогою і тим, що ще чекає їх попереду.

І тут, на їхньому шляху, знову з’явилась сама Харибда. Але тепер вона була іншою. Її темні очі випромінювали вдячність, а її величезні щелепи більше не виглядали такими страшними. Вона була здивована, але одночасно спокійна.

— Дякую вам, — мовила вона глибоким, дзвінким голосом, який відлунював через простір. — Ви звільнили мене від кайданів хаосу. Багато століть я була змушена поглинати все, що наближалося, але тепер я вільна. Ваші серця чисті, і ваша сила справжня.

Діана, Телемон і Кассандра дивилися на Харибду, відчуваючи, як її сила вже не була загрозою, а натомість — союзником.

— Ми зробили це, щоб зупинити Ареса і його хаос, — сказала Діана.

Харибда кивнула.

— І ви перемогли. Моя подяка буде вічною. Я допоможу вам, коли прийде час. Але пам'ятайте, на вашому шляху ще багато небезпек. Ваше завдання ще не закінчене.

І з цими словами велетенська істота почала поступово зникати в морі, залишаючи після себе спокій і тишу. Хоча вони ще не знали, що чекає їх попереду, вони відчули, що цей момент став ключем до їхньої перемоги. Магія острова Харибди була зруйнована.