Читати книгу - "Полум'яна 3, Маїра Цибуліна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ти так кажеш, як священник, - уїдливо кинув герцог. – Одного разу я вірив у долю та провидіння. Я вірив у силу великого кохання, у те, що воно все подолає. Я терпів, чекав, вірив! І що я отримав замість заслуженого щастя та кохання? Біль, страждання, невідомість, а тепер і безвихідь.
Раптом у двері постукали.
- Ваша милість, до вас завітали її сіятельство, маркіза Ботем, - повідомив галантно дворецький.
- Як вона знову посміла навіть переступити поріг нашого будинку після того, як я її викинула звідси? - обурилася Марджі, вставши з подиву з дивана.
- Вона не одна, моя леді, - додав старий. - З нею міс Стокмі, дочка покійного барона Нільдерстоуна.
Марджі була заінтригована, що задумала ця лисиця. До того ж їй було цікаво побачити племінницю чоловіка її племінниці, адже двадцятирічна Шарлотта мала славу в суспільстві дуже красивої й вихованої молодої дівчини, чия краса й елегантність за останні три сезони підкорила серця всіх джентльменів шлюбного віку, які бажали отримати в дружини таке чарівне створіння, яке ще ніколи не бачив Лондон. Колись союз із цією дівчиною був не лише приємним, а й вигідним. Адже барон Нільдерстоун, який на той час ще перебував у здоров'ї, давав за донькою солідний посаг.
- Дорога тітонько, дозволю вам повідомити, що я знайшов вирішення цій маленькій проблемі, - шепнув швидко Річард жінці, поки тривала ця незручна пауза. - Міс Шарлотта Стокмі погодилася побути деякий час компаньйонкою її сіятельства, маркізи Ботем.
Бредбері галантно вклонився і вийшов із кімнати. Через секунду він знову повернувся з двома дамами, чемно пропускаючи їх уперед. Знову вклонившись, він зачинив за гостями двері, залишивши їх наодинці з господарями замку.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Полум'яна 3, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.