Читати книгу - "25 професій Маші Філіпенко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— І те, — сказала любима Віра Петрівна, — пам'ятаєш нашу першу розмову про те, у кого яка справа головна? Ти, звісна річ, ризикуєш усім. І все ж ти правий.
Це вже для мене просто вручення ордена. Адже ніч не засну!
РОЗДІЛ N+20
(Завтра вдень)
Справа йде вже до фіналу,
Треба випить люміналу.
Борис Заходер
мимохідь.
Зал суду заповнюється. І в основному пристойними людьми. І кожний прибулий викликає подив на обличчях тих, хто сидить на сцені — у президії. Все ближче до третьої… Все повніший зал… Слово бере директор:
— Шановні товариші! Ми вельми здивовані, що зійшлося так багато людей. Це внутрішня справа нашої організації, і ми б не хотіли, щоб вона набула такого розголосу. Ми просимо всіх, хто не має стосунку до справи, залишити нас.
— Тут усі мають стосунок!
— А для чого таємничість!
— Ми свідки і преса!
— Нема чого робити тут стороннім!
Президія порадилась і вирішила слухання не переносити. А де Тихомиров? Чому його нема в президії?
Слово надається Кічаловій Марині Вікторівні — заступниці Тихомирова. Співай, ластівко, співай!
— До нас у товариський суд надійшла заява від вельми шанованого нами і цінимого працівника — товариша Тихомирова Анатолія Сергійовича. Він був ображений іншим, також, на жаль, нашим працівником, Іваном Шубовстем. Шубовсть назвав Анатолія Сергійовича перестрахувальником, шкідливою для цирку людиною і запропонував піти з роботи. Копію свого пасквільного листа Шубовсть надіслав до центральної газети, щоб надати справі великого розголосу. І нині тут ми маємо з'ясувати, хто Ж НАСПРАВДІ є шкідливою для цирку людиною. Поставити всі крапки над «і». Дати відповідь центральній газеті і вжити всіх заходів, аби подібні ситуації у нас ніколи не виникали. Для початку я охарактеризую двох дійових осіб: позивача і відповідача.
Анатолій Сергійович — молодий, але дуже досвідчений працівник цирку. Величезна кількість номерів пройшла через його руки від авторів до акторів. Репертуарна політика, що проводиться ним, ніколи не ставилась під сумнів. Ні керівництвом, ні глядачем. Він абсолютно точно знає головний напрям сьогоднішнього дня і в курсі всіх державних справ і політичних подій. Він не робить помилок у виборі репертуару і авторів. Він — хороший товариш. Завжди посміхається, завжди на робочому місці, завжди допоможе порадою і підтримає. Анатолій Сергійович розпочав свою діяльність по організації концертних агітбригад ще в інституті. Із студентськими театрами та бригадами він об'їздив усю цілину, усі новобудови. Дуже успішно працював у міськраді у відділі культури. Що й казати, всі ми чудово знаємо Анатолія Сергійовича тільки з кращого боку!!!
— Знаємо!
— Звичайно, знаємо! — пролунали голоси з залу.
— Недаремно ж керівництвом нашої організації Анатолія Сергійовича було висунуто на присвоєння звання заслуженого діяча культури РРФСР! І це звання він одержав.
(Оплески в залі.)
Тепер друга особа. Це, безперечно, здібний клоун Іван Шубовсть. Певно, скороспілий успіх запаморочив йому голову. Бо його витівка не що інше як наслідок зіркової хвороби. Я вже мовчу про те, що Тихомиров — його начальник. Легко образити і скривдити раниму людину. Яка свою енергію, своє вміння присвятила цирку!!! Не кожний на це зважиться. Треба бути дуже черствою особою. Але, можливо, це помилка, хвилинний настрій? Знаєте, якесь потьмарений, розлютився на всіх і вирішив зігнати злість… Виявляється, ні. Виявляється, кривдити ближніх, ображати їх — то система нашого «героя». Ми поцікавились, як виявив себе Іван Шубовсть протягом тих двох років, які він працює у нас. І з'ясувалось багато цікавого, що дає право мені говорити про нього як про негідну і дріб'язкову людину. За ці два роки він одержав дві догани за бешкет і образу собі подібних. Став героєм двох газетних заміток із нищівними рецензіями і обзавівся, либонь, найнизькопробнішим репертуаром поміж усіма нашими акторами. Він прагне гучних овацій. Талант не дозволяє досягти цього чесним акторським шляхом, шляхом підвищення майстерності. І Шубовсть вирішує випливти на поверхню завдяки вульгарності, лжегостроті і панібратства із глядачем. Робити це йому не дозволяли. Звідси ненависть до репертуарного відділу і керівника відділу Анатолія Сергійовича Тихомирова.
Ого куди веде! Он як стелить! Ще й пересмикує. Адже одна замітка і одна догана.
— Звідси і цей лист, що нині пече; мені руки. Мало того. Ми звернулись до тієї організації, звідки Шубовсть пішов до нас, і з'ясували, що і там він виявив себе з негарного, підлого, чи що, боку. Три догани із занесенням до особистої справи і з попередженням про звільнення! Мені більше «нічого сказати. Картина більш ніж ясна. Ми лише маємо виробити спільні заходи, щоб образи такого типу ніколи не повторювались у нашій організації.
Вона сіла.
— Є запитання до обвинувача? — запитав Мосалов.
Їх не було.
— Тоді у мене запитання. Скажіть, будь ласка, Марино Вікторівно, а чи є у Шубовстя подяки? Чи лише догани?
Вона здвигнула плечима:
— Ну, як у кожної людини.
— Як у кожної людини, є чи, як у кожної людини, нема.
— Як у кожної людини, є.
— Дивно. У мене, наприклад, жодної нема. А догани є.
Він надав слово Север'янцеву. (Нагадую. Особа п'ята. Север'янцев Андрій Павлович. Режисер. Поставив кілька гарних спектаклів і номерів. Дуже прагне всесвітньо прославитись і зовсім не хоче з будь-ким сваритись. Ввічливий… Член усіх комісій, засідань, пленумів… З точки зору всесвітньої справедливості… у суді захисник.)
Та
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «25 професій Маші Філіпенко», після закриття браузера.