Читати книгу - "Не дивись мені в очі, Наталі Ліон"

- Поїдемо на моїй, - повідомляю Анні, яка завмерла від побаченого. Бачу її перелякані очі, але вона не видає ні слова. Погоджуючись киває і йде слідом за мною.

- Що робити з машиною? – раптом подає свій  голос вона, коли ми сідаємо в салон.

- Хлопці все зроблять, не хвилюйся. – запевняю її. -  Ключі залишиш мені.

- Дякую, - коротко відповідає, пристібає пасок безпеки і ми вирушаємо в офіс.