Читати книгу - "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"

– Говори! – Швидко гаркнула я, схопившись з місця і скривившись від неприємних відчуттів. Ці критичні дні ще не встигли до ладу початися, а вже мене дратують.

– Я можу допомогти, – не менш швидко випалив радник і його очі урочисто блиснули.

– Ні! – Вигукнув Шанліс.

– Як? – Вторила я чоловікові.

– Я теж вливатиму сили в захисний купол. Звичайно ж, у результаті нам і з моєю участю буде трохи погано, але ми житимемо, а це найголовніше.

– Але ... – протягла я, розуміючи, що безкоштовний сир тільки в мишоловці.

– Я не сказав би, що це «але»… – пробурмотів Дарак.

– І все ж таки?

– Ти станеш моєю дружиною, – закінчив він, мило посміхнувшись, а я ледь не зареготіла.

Дружиною? Реально? Це що компенсація Всесвіту за критичні дні? Четвертий чоловік у подарунок? Або ось тобі Світлано, збулася мрія, ти отримала темпераментного дракона!

Та цей чоловік весь час, що ми знайомі, дивився на мене, як… як…. Ось не знаю я як! Холодно дивився! А без почуттів, тільки щоб врятувати когось, я не згодна виходити заміж і псувати своє життя! Ми придумаємо інший спосіб допомогти людям!

Як тільки я відкрила рота, щоб висказати все цьому нестерпному чоловікові, який з чогось вирішив, ніби мені цікава його сумнівна авантюра, та й тут же його закрила. У моїй голові пролунав трохи боязкий голос Мао:

«Ти йому подобаєшся…»

«Кому?» – поступила від мене загальмована відповідь. Звичайно, я не настільки дурна, щоб не зрозуміти, що йдеться про радника, але вірилося чомусь важко.

«Дараку!» – гаркнув у мене в голові Дао так, що я похитнулася, чим поспішив скористатися Ларі, притримуючи і обвиваючи мене хвостом, наче створюючи непробивний кокон.

«Я подобаюся раднику» – не спитала, більше затвердила я, пройшовшись оцінюючим поглядом по смиренному чоловікові, який чекав моєї відповіді. Може, не такий він і поганий, от тільки. – «Вам від цього яка користь? Навіщо допомагаєте?»

«Ми це ...» – пробурмотів Мао і замовк.

«Дао?»

«Наша подружка зв'язана з Дараком» – сухо промовив малюк, викликаючи у мене криву усмішку.

Ось як, подружка моїх малюків нарлів зв'язані з радником. Ось навіть цікаво, чого він хлопчика собі в помічники не взяв, чому саме дівчинка?

«У драконів помічники дреї і всі дівчатка» – пояснив мені Мао.

Що ж, тепер мені ще цікавіше, які вони ці помічниці? Але гаразд, з цим я зможу після розібратися, зараз потрібно вирішити питання з радником. Та й не погоджуватися мені відразу, насправді.

– Це, звичайно, приваблива пропозиція, але з чого ви вирішили, що я погоджуся? – Розправивши плечі, наскільки взагалі дозволяв хвіст Ларі, я впевнено подивилася в очі чоловіка, посміхаючись куточком губ.

– Ви ж хочете врятувати людську расу і водночас не хочете, щоб постраждали ваші чоловіки, – знизав плечима чоловік.

– Мої чоловіки не маленькі хлопчики, тож самі можуть вирішувати проблеми, без мого втручання. Якщо вони готові були пожертвувати собою – це їхній вибір, – жорстко промовила я, холодно посміхнувшись Шанлісу. Як би я не була зла, але виносити наші сварки на огляди радника я не мала жодного бажання.

– А людська раса? – Піддавшись вперед, радник буквально вп'явся в мене поглядом.

– Я спробувала, у мене не вийшло. Так буває, – розвела я руками. – На жаль, але я не Богиня, щоб вершити правосуддя, а якщо ваші Покровителі мовчать, значить, все добре.

Закусивши губу, щоб просто не розреготатися, я дивилася на приголомшеного чоловіка, буквально чуючи, як падає на підлогу його щелепа, а в голові крутяться шестерні. Не чекав, мабуть, що я таке скажу. В принципі, я справді не звикла «опускати руки», характер не той. Але якби стояв вибір між моїми чоловіками та невідомими людьми, на жаль, але я обрала б перших, як би мені не хотілося бути найдобрішою та найпрекраснішою у всьому світі. Чесність до себе – це перший крок до внутрішньої гармонії. До того ж, все ще не закінчено і якщо не виходить з першого разу, то вийде вдруге, чи втретє.

– Ви брешете. Перевіряєте мене! – Розлютився Дарак, схопившись з місця, а я тільки підняла брову, не показуючи й тіні переляку.

Якщо я подобаюсь цьому чоловікові, то він нічого мені не зробить, а якщо і подумає, тоді йому гірше буде. По-перше, я знатиму, що він собою представляє, а по-друге мої нагшаси мене захистять. Та й несправедливо це, Ларі, Сан і Шанліс багато нервових клітин убили, перш ніж достукатися до мене, а Дараку що, так просто все дістанеться. Ні, краще не порушувати рівноваги у майбутній родині.

– Ну, так, у вас є аргументи? – Тихо уточнила я, трохи опустивши вії.

– Більше ні, – видихнув чоловік і замість того, щоб на мене дивитися, схрестив погляди із Шанлісом. І для кого я взагалі тут очі томно опустила?

– Невже? – Пирхнула я. – Жодного? Може, я вам просто симпатична, і ви хочете бути моїм чоловіком?

Різко розвернувшись, чоловік кілька секунд дивився на мене затуманеним поглядом, явно не розуміючи, що відбувається, а я повільно, але вірно починала звіріти. Дякую моїм улюбленим критичним дням. Та й якщо не хоче чоловік, що його змушувати? Насильно милим не будеш!

– Ні, так ні. Ларі, віднеси ... ем, достав мене, будь ласка, у ванну кімнату, мені потрібно вирішити деякі жіночі справи.

– Світлано! – Вигукнув дракон, варто було Ларі розвернутися. – Я просто хочу бути твоїм чоловіком!

– Ось так відразу? – Підняла я одну брову.

– А що? – Безпорадно запитав Дарак і його око нервово смикнувся. Ох, доведу дракона, потім буде вогнем плюватися.

– Я не можу вийти заміж за першого зустрічного, – категорично заявила я.

– Але…

– У вас буде тиждень на те, щоб підкорити моє серце, – велично зробила висновок я, натягуючи на обличчя маску незворушності. – Доброї ночі.

Кивнувши Ларі, щоб він продовжував наш шлях, я полегшено видихнула, опинившись у ванній кімнаті. Рука, яка зустрілася з обличчям радника, все ще боліла, але добре хоч ніякого набряку немає. Про критичні дні я взагалі не хотіла думати, але благо тепер у нас є відстрочка на тиждень, коли радник добиватиметься моєї уваги. А звучить як пафосно, добиватися уваги.