Читати книгу - "Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова"

Точніше, сподівався лише Квентін. Аж до такої міри сподівався, що в серцях навіть подумки побажав йому здохнути. Принаймні, Турин хотів вірити, що й справді «в серцях».

А от Жордан, навпаки, не сподівався. Швидше навіть навпаки, турбувався. Щоправда, не про нього, а про дітей. Особливо про молодшого свого. Не хотів він, щоб хлопець почав боятися льоду через косоногого міського мажора. А ще він відверто не розумів, чому його молодший брат так нервує, якщо...

Що «якщо» Турину, на жаль, «дослухати» не вдалося, бо лікар «повернув його до життя».

– Тихше-ш-ш! – тим часом зашипів на нього лікар. – Не так завзято, юначе! Від струсу середньої тяжкості, як я й сказав, не вмирають. Але тільки у тому випадку, якщо слідують вказівкам лікаря. А лікар у нас я. Тому ви йдете зі мною. Точніше, я йду, а вас понесуть на ношах, щоб уникнути непередбачених ускладнень!

– А можна, я з ним? Тобто з вами? – попросила Агнетта. – Я зілля вмію готувати. І біль замовляти. І це через мене. Це я мала впасти, а не він. Він через мене постраждав.

– Мене не вмовляйте, люба дівчино, я не проти, навпаки, лише «за», – перебив словесний потік лікар. – У лазареті завжди потрібні вмілі та дбайливі руки. Але тут не лазарет, тож вирішую не я.

– Ваша Ясновельможність, – звернулася Агнетта до Ельжбети, – можна я з ними?

Ельжбета важко зітхнула і хотіла було відмовити дівчині у її проханні, однак саме у цей момент на екстрений ментальний зв’язок з нею вийшов Ілберт Смартіс й повідомив, що з обшуком замку вже покінчено.

Тим не менш, відмову Агнетта усе ж таки отримала…

– Звичайно ж, не можна! – безапеляційно оголосила Беребра замість застиглої, як Агнетта думала в задумі, Ельжбети. – Це ж відразу мінус два гравці, ми ж продуємо! А ми тільки-но почали вигравати! Агнетто, совість май! От як виграємо, йди куди хочеш! А поки що не можна! Категорично не можна! Так, Ваша Ясновельможність?

Ельжбета винувато посміхнулася:

– Боюся, дограти не вийде. Принаймні не зараз. Ми вже й так зіграли на шість періодів більше, ніж я спочатку для вас планувала. Крім того, в моїх планах точно не було морити вас голодом...

– Ура-а-а! – пролунав з лави щасливий хоровий вигук баласту. І набагато тихіший, але не менш радісний серед гравців.

– Але ми… ми… майже виграли… Нам залишалося виграти ще тільки один, усього один період, і ми б виграли! Тому що ми його вже майже виграли! – мало не плачучи, благально промовила Беребра.

– «Майже» не рахується! – авторитетним тоном оголосили їй хлопчаки і не менш авторитетно додали: – А якби та якби у роті виросли б гриби! Отже ви продули! – безапеляційно констатували вони й слідом за цим зіграли вказівним пальцем на губах переможну пісню «Берарарабарарарарара!»

– Але це нечесно! Це не чесно! – ніяк не могла зміритися Беребра, і зачеплені за живе образливою піснею інші наречені теж її підтримали дружним: «Ні! Нечесно!» У тому числі й «баласт». – Ми вимагаємо визнання нічиєї! – Висунула генеральська дочка вимогу.

– Або що?! – уперши руки в боки, насмішкувато поцікавилися суперники.

От тільки вони не на ту напали.

– Або ви вчиняєте як чоловіки, або як хлопчики! – оголосила Беребра.

Хлопчиська відразу ж відчули каверзу, але подітися їм було нікуди й тому їхній заводила, Анрій, глузливо уточнив:

– Ну і як би вчинили чоловіки?

– Давайте спитаймо у чоловіків, – солодким голоском запропонувала Беребра й лукаво подивилася спочатку на хлопчаків, а потім очікувально на чоловіків.

– Так, давайте! – підтакнула жіноча половина ковзанки та слідом за генеральською донькою теж спочатку подивилися на хлопчаків, а потім очікувально на чоловіків.

– Чоловіки поступилися б леді, – відповів за всіх чоловіків капітан Маріус, що ховався під личиною Високого лорда.

– Так, поступилися б, – закивали усі інші чоловіки. Щоправда, історія замовчує те, чи були усі вони згідні з ним також і у своїх думках.

– Гаразд, – важко зітхнув Анрій. – Хай буде нічия!

– Хай буде… – з не менш важким зітханням погодилися зі своїм капітаном решта нехай і маленьких, але усе ж таки чоловіків, – нічия…