Читати книгу - "Вогонь і кров"

228
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 84 85 86 ... 88
Перейти на сторінку:
завжди носить пояс, подарований 14-річною циганською принцесою, на згадку про кохання, яке тривало вісім днів. Перед початком війни ми теж мріяли про поїздку в Карпати, ну а тепер я найбільше хотів би якось поблукати безмежним степом. Життя направду доволі коротке. Я не хочу нічого, тільки вічно блукати й блукати цілим світом, якщо тільки в мене будуть для цього кілька мільйонів. Ну та я сподіваюся, що це вийде й без них, можливо, якось ми з Тобою відкриємо власну справу та разом щось заробимо. Адже Німеччина стала для мене надто тісною, я хотів би якомога швидше податися кудись далі. І я думаю, що можливість та шлях теж знайдуться. Спочатку трохи повчитися, а потім — вперед.

Найкращі вітання

Твій Фріц!

5.VI.18

Любі батьки!

Після довгої поїздки вчора ввечері я нарешті дістався до місця призначення. Я знову отримав 7-му роту і вже переконався, що солдатів це теж втішило, бо кілька людей одразу вибігло мені назустріч, щоб допомогти донести речі та повідомити, що вся рота радіє з того, що я знову приїхав. У кожному разі там залишилося лишень 12 чоловік, кого я знав раніше, особистий склад загалом не дуже великий за кількістю.

Ми стоїмо тут на позиціях, які зайняли під час штурму, неподалік поховані загиблі з нашої роти, сьогодні зранку я вже мав змогу роздивитися місцевість.

Наші казарми розташовані посеред пустища, адже всі навколишні села були зруйновані під час нашого відступу у 17-му. Через це все життя тут нагадує про ковбоїв, адже як тільки відкриваєш двері казарми — опиняєшся немовби у прерії.

З приводу цукру я поговорю зі старшим по їдальні. Надішліть мені, будь ласка, мій тютюн та цигарки.

Також я дуже хотів би знати адресу Макса Девентера.

Надсилає Вам усім найкращі вітання

Ваш

Ернст

Просто зараз у нас все спокійно, про наступ нічого не чути.

Е.

Ганновер,

ДОК. ЕРНСТ ЮНҐЕР, РЕЙБУРГ (МІСТО)

ТЕЛЕФОННЕ ВІДДІЛЕННЯ РЕЙБУРГУ № 3

25.VI.18

ВІЛЛА ЯГДГАУЗ

Мій любий Ернсте!

Тільки-но я прокинувся, відразу отримав Твій лист за 21-ше. Добре, що у вас там справді спокійні позиції. У мене все як завжди. Щойно міркував про те, щоб провести чотиритижневу відпустку на озері під Рейбургом. Знаєш, великі міста — це цікаво, там є багато всього, але, врешті-решт, я віддаю перевагу природі. Зелені луки, озеро вдалині та гори — це те, що дозволяє мені відчувати себе справді щасливим. Мабуть, це все через мою споглядальну та ліричну натуру. — Тато тим часом накупив багато книжок. Перш за все це весь Брем, десять томів у доброму переплеті та зовсім нові. По-друге, неймовірно стара книжка зі світової історії, середини 18-го століття, яка була видана в Англії науковим товариством і тепер перекладена німецькою. Я вже погортав її та прочитав про долю двох найжахливіших завойовників на світі: Чингізхана та Тамерлана. В деяких місцях цей фоліант сповнений чудових зразків наївності. Книжка складається з 29 частин, міцно скріплених шкіряним переплетом, прикрашена міддю та сама по собі становить маленьку бібліотеку. По-третє, дев’ять томів про Національне зібрання 1848-го року. Таке от придбання на 48 книжечок. Потім ще понад 50 книжечок Шиллера, Ґете і Гайне ми купили у фрау Гамлет і, крім того, замовили дещо в антикварному. Я також придбав собі дещо: три біографії митців — Рембрандт, Белліні та Паоло Веронезе; роботи Арніма, дві книжки видавництва «Інзель», вступ до філософії та історію французької літератури, а також ще вчора — коштовну «Тридцять відчайдушніших людських історій» Бальзака. Це книжка, яку можна порівняти з Декамероном, така свіжа, легка, і все ж таки серед цих дивакуватих історій трапляються також глибокі істини. Так що бібліотека все росте й росте, і скоро вона так збільшиться, що кімната для неї стане замалою і доведеться віддати їй ще одну. Крім того, під грифом «таємно»: тато прийняв рішення купити млин з 30-ма моргенами землі, город та всі забудови, оскільки млинар захворів та хоче все розпродати. Сподіваюся, у тата все вийде. Це було б чудово! Одна з багатьох ідей — це зробити там садок. Але це поки що таємниця, тож не пиши йому про це нічого.

Найкращі вітання

Твій Фріц!

Тато також купить «Сімпліцісімуса», якщо Ти захочеш. Ця книжка коштує 10 марок. Напиши, що думаєш. Кайоль я надішлю. Лаузерт, Ведемаєр, Гауерштан та Ґьодеке вже тут. Передавай привіт Кьоппену та Кіусу! Вітаю з нагородою. Яроцкі все лається через австріяків. Загалом, усе як завжди.

Ф.

Напиши мені адресу Оппена!

Вчора зранку я бачив Лотті та маленьку Аґнесу, коли вони гралися в лицарів. Вони помітили мене та скорчили гримаси! Кумедно, правда?

Окопи, 30 червня 1918

Любий Фріце!

Твій останній лист втішив мене з багатьох причин. Це дуже добре, що Ти займаєшся бібліотекою та думаєш про її розширення. Разом з історією не забудь також про географію. Описи мандрівок належать до найцінніших видань; знання, які ми здобуваємо про світ завдяки ним же, можна порівняти з квіткою, яка розкриває пелюстку за пелюсткою.

Ще більше мене потішив Ваш план придбати у Рейбурзі землю та забудови, про це я хотів би почути детальну розповідь. Багато істини є в старому прислів’ї: земля переживе і війну, і пожежу.

Тут останнім часом було кілька неспокійних деньків. Двох офіцерів було поранено, загинув фенріх Геде, якого Ти мав знати з Дьоберітца. Наразі в моїй роті залишився один штандарт-юнкер.

Твій Ернст

Місто Рейбург

Підприємство «Вільгельмсглюк», Ганновер, 2 липня 1918

Телефонне відділення м. Рейбург № 3

Любий Ернсте!

Кайоль? Кейоль? Аптекар нічого про це не знав. Але ж це точно має бути тільки в аптеці! Тато теж поламав голову над цим. Так що, як бачиш, я не зможу це дістати. Якщо можеш, опиши це точніше.

Загинув фенріх Геде — про це я дізнався сьогодні ввечері у їдальні. Бідний шибайголова, він був нагороджений тільки за три чи чотири дні до цього. — Два, точніше майже три дні я хворів на іспанський грип, який зараз дуже поширений у Німеччині. Сама хвороба зовсім не страшна, але в неї є ще ускладнення. Це доводить тільки те, що бувають хвороби, проти яких не допомагають ні гігієна, ні лікування. Якби замість якогось там грипу це була би чума, о небо, тоді вже завтра війна б закінчилася. Втім, все одно це було неприємно. Ввечері в неділю я збирався поїхати додому. Одночасно в мене був головний біль, озноб, висока температура,

1 ... 84 85 86 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вогонь і кров», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вогонь і кров"