Читати книгу - "Історія світу в 10 1/2 розділах"

боку, я й не хотів провести кілька тисячоліть, морочачись тим, як урятуватися від часу.

— Люди вже це пробували, — з помітним співчуттям сказала Марґарет, наче не бажала мене образити.

— А в чому проблема? В чому «але»?

— Тут, здається, є логічна складність. Не можна бути кимось іншим, не перестаючи бути собою. Цього ніхто не може знести. Оце ми виявили, — додала вона, наче натякаючи, що, може, саме я й допоможу впоратися з цією проблемою. — Хтось — напевне, дуже захоплена спортом людина, як ви, — сказав, що це як бути бігуном, а потім стати вічним двигуном. За якийсь час просто захочеться знову побігти. Розумієте?

Я кивнув.

— І всі, хто пробував, хотіли потім перетворитися назад?

— Так.

— А потім обирали смерть?

— Так. І радше швидше, ніж пізніше. Такі люди ще можуть десь бути. Можу їх покликати, щоб ви могли поговорити з ними особисто.

— Я вам повірю. Мені й здавалося, що в моїй ідеї якась заковика.

— Вибачте.

— Ні, прошу, не вибачайтеся.

Звичайно, я не міг нарікати на те, як зі мною поводяться. Усі зі мною були дуже добрі від самого початку. Я набрав повні груди повітря.

— Мені здається, — продовжив я, — що Рай — це гарна ідея, можна сказати, ідеальна, але не для нас. Не для таких.

— Нам би не хотілося змушувати вас до певних висновків, — мовила вона. — Проте я, звичайно, розумію вашу точку зору.

— То навіщо ж це? Навіщо нам Рай? Навіщо сни і мрії про Рай?

Вона, здається, не дуже хотіла відповідати, може, з професійних міркувань, але я не відступався.

— Ну будь ласка, хоч натякніть.

— Мабуть, тому, що вони вам потрібні, — припустила вона. — Бо ви не можете без мрій. Тут немає чого соромитися. Мені це здається цілком нормальним. Хоча, мабуть, якби ви заздалегідь знали про Рай, то ви, можливо, його б не просили.

— О, цього я не знав.

Усе було таке приємне: шопінг, гольф, секс, знайомства з відомими людьми, не почуватися погано, не почуватися мертвим.

— Якщо ми довго отримуємо тільки те, чого хочемо, то з часом починаємо наближатися до стану, коли ми отримуємо тільки те, чого не хочемо.

Наступного дня, заради минулих часів, я знову зіграв у гольф. Вийшло не так уже й погано: вісімнадцять лунок — вісімнадцять ударів. Вправності я не втратив. Потім я пообідав тим, що на сніданок, і повечеряв тим самим. Подивися відео перемоги «Лестера» 5:4 у фіналі, хоча з огляду на те, що я тепер знав, це було вже не те. Випив шоколаду з Бріджит, яка люб’язно зайшла в гості, згодом зайнявся сексом — але тільки з однією жінкою. Потім зітхнув і перевернувся, знаючи, що зранку замислюся над своїм рішенням.

Мені наснилося, що я прокинувся. Це найдавніший з усіх снів — і щойно він у мене був.

Від автора

Розділ 3 має в своїй основі реальні справи, описані в книжці «Кримінальний суд і покарання тварин» Е. П. Еванса (1906). У першій частині розділу 5 фактаж і мову взято з лондонського перекладу 1818 року книжки Савіньї й Корреара «Оповідь про подорож до Сенеґалу»; друга частина багато в чому базується на винятковій роботі Лоренца Айтнера «Жеріко: життя і праця» (Orbis, 1982). Третя частина розділу 7 бере фактаж із «Подорожі проклятих» Ґордона Томаса і Макса Морґана-Віттса (Hodder, 1974). Дуже дякую Ребецці Джон за допомогу в підготовчій роботі; Аніті Брукнер і Говарду Годжкіну за те, що підівчили мене історії мистецтва; Ріку Чайлзу і Джею Мак-Інерні за перевірку моєї американської; докторові Джекі Девіс за хірургічну допомогу; Алану Говарду, Ґейлену Стросону і Редмонду О’Генлону; а також Герміоні Лі.

Дж. Б.

Інформація видавця

УДК 821.111

Б24

Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва

Перекладено за виданням:

Barnes J. A History of the World in 10 1/2 Chapters: A Novel / Julian Barnes. — London : Vintage, 2009. — 320 p.

Переклад з англійської Ганни Яновської

Дизайнер обкладинки Маріанна Пащук

© Julian Barnes, 1989

© Pexels.com / SpaceX, обкладинка, 2019

© Shutterstock.com / Adao, обкладинка, 2019

© Musée du Louvre / Angèle Dequier, ілюстрація, 2010

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2019

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад і художнє оформлення, 2019

ISBN 978-617-12-4960-8

ISBN 978-0-099-54012-0 (англ.)

ЗМІСТ

1. Пасажири без квитків • 7

2. Незвані гості • 39

3. Релігійні війни • 71

4. Та, яка вижила • 93

5. Кораблетроща • 127

6. Гора • 157

7. Три прості оповідки • 187

8. Угору за течією • 209

   У дужках • 245

9. Проект «Арарат» • 275

10. Сон • 315

Від автора • 350

Літературно-художнє видання

Барнс Джуліан

Історія світу в 10 1/2 розділах

Роман

Керівник проекту В. А. Тютюнник

Відповідальний за випуск О. В. Приходченко

Редактор Р. А. Трифонов

Художній редактор А. О. Попова

Технічний редактор В. Г. Євлахов

Коректор Є. О. Демченко

Підписано до друку 07.11.2018. Формат 84х108/32.

Друк офсетний. Гарнітура «Newton». Ум. друк. арк. 18,48.

Наклад 3000 пр. Зам. №.

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Св. № ДК65 від 26.05.2000

61140, Харків-140, просп. Гагаріна, 20а

E-mail: [email protected]

Віддруковано у ПРАТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”»

61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 11.

Свідоцтво ДК № 3985 від 22.02.2011 р.

www.globus-book.com

Барнс Д.

Б24 Історія світу в 10 1/2 розділах / Джуліан Барнс ; перекл. з англ. Г. Яновської. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. — 352 с.: кольор. вкл.

УДК 821.111

Примітки

1

Ідеться не про гіпопотамів, а про велетенських істот, згаданих у Біблії, зокрема в книзі Йова (40:15–23, тут і далі Святе Письмо в перекладі І. Хоменка), де Бог говорить: «Ось бегемот, що Я створив. Він їсть траву, як віл. Глянь, що за сила в його крижах, що за потуга в його черева м’язах! Махне хвостом, неначе кедром, жили його бедер переплелися. Кості його, неначе мідні труби, члени його, немов залізні прути. Він — Божих діл початок, він створений тираном над товаришами. Гори дають йому поживу, там граються усі звірі дикі. Під лотосами він собі лягає, сховавшись в очереті та болоті. Лотоси вкривають його тінню, навкруги нього водяні верби. Йому байдуже, як ріка бушує, він не боїться навіть, коли Йордан по рот сягає». (Тут і далі прим. перекл.)

2

Тут авторський прийом: це «від перекладача» («translator’s note») належить