Читати книгу - "Сатурну не наливати, або п'яний чоловік-дракон у подарунок, Ліра Куміра"

Глава 77. Запрошення на церемонію

Переночувати було вирішено у родовому маєтку Стайлінгів, тому батьки надали Вінгедам кімнати для відпочинку, а ми тим часом вирушили на сімейну раду до кабінету батька. Вони мені розповіли, як насправді були справи зі втечею з столичного будинку, а я нервово підтискала губи, коли слухала плутані пояснення тата і лаяла себе за недогадливість. Я думала, що раз я заміжня, мене намагаються з дому спровадити, позбутися. А виявляється, мене рятували.

З усієї нашої розмови я зробила для себе два висновки. Перший – це те, що батьки дуже люблять кожну з нас і готові зробити все, що завгодно, аби ми були щасливі. А другий – перш ніж приймати якесь рішення, потрібно порадитися з іншими членами сім'ї, можливо у когось знайдеться найкращий вихід із ситуації. Мені стало соромно, що я зірвалася рятувати сестру, не подумавши про свого чоловіка, який дуже переживав, коли не міг опинитися поряд.

Мою пропозицію поговорити з драконами з приводу переїзду сім'ї до Драгонії матінка одразу ж відміла, аргументувавши це тим, що надто часті переселення ні до чого доброго не призведуть. Вони тільки-но почали обживатися на півночі, і їх зараз практично все влаштовує. А ось питання із заміжжям сестер залишилося відкритим. У ньому ми з мамою не дійшли однозначного рішення, а батько самоусунувся. Сказав, що підтримає дочок у будь-якому їхньому рішенні, і що про клятву можна не турбуватися. Сумніви мене не залишали, але проконсультуватися я все ж таки вирішила з Вірраліаном, у нього більше досвіду в таких питаннях, тоді як у мене занадто мало інформації, яку батьки, зрозуміло, не збираються мені надати.

Залишивши решту запитань на завтра, я поспішила до своєї кімнати, в якій із зручностями розмістився мій чоловік. Тільки-но я зачинила за собою двері, як одразу ж була притиснута до гарячого тіла дракона і зацілована від верхівки і до кінчиків пальців на руках.
Спробувавши відсторонитися, поки ще хоч трохи могла думати, я швидко заговорила:

- Вибач мені, рідний. Я тільки тепер усвідомила, що зробила цілковиту дурість, вирушаючи через кордон без тебе. Ти дуже переживав? – Чоловік забарився, важко зітхнувши, але все ж таки відповів:

- Ледь не збожеволів. Доки достукався до батька, доки той вирушив із проханням до імператора. Кожна хвилина здавалась мені вічністю. Благо правитель швидко відреагував і звернувся безпосередньо до королеви, так ми й отримали дозвіл на політ над Х'юмлендом, - поки він розповідав, я гладила похмуру складку між бровами чоловіка, і подумки штовхала себе за безтурботність.

- Ти вибачиш мені? – З надією зазирнула у сині очі свого чоловіка.

- Більше так не роби, гаразд? - Я поспішно кивнула, давши собі зарок не змушувати чоловіка нервувати без потреби. - А зараз йди до мене, - Кіл міцно притиснув мене до свого тіла і продовжив божевільну ласку поцілунками, я тільки і встигла, що ліниво заперечити:

- Батьки ж…

- Я поставив захист на кімнату, - видихнув мені в обличчя, і я сама накинулася на свого коханого.

А вранці, як тільки ми прокинулися, я поспішила поділитися своїми переживаннями з приводу клятви тата з чоловіком. Мій дракон уважно вислухав і стурбовано заходив по кімнаті:

- Потрібно поговорити з батьками, думаю відмова від клятви може погано позначитися на твоєму батькові. Зазвичай всі магічні клятви з каверзою, і їх виконання беззаперечно.

- Зрозуміло... - Простягла я. - Але що тоді робити? Їх якось можна скасувати чи оминути?

- Я не знаю. Запитаємо у мого батька, а якщо він не зможе нам допомогти – пошукаємо інформацію у бібліотеці академії та проконсультуємось у ректора. У жодному разі без потрібних відомостей це питання не вирішити, - я кивнула, згортаючи розмову, і ми поспішили привести себе до ладу, що поспішити на сніданок.
Вранці обидва сімейства зібралися в спільній їдальні, всі сиділи в доброму настрої, матінка так взагалі весь час усміхалася, і навіть щось наспівувала собі під ніс, коли роздавала вказівки прислуги.

- Чи трапилося щось хороше? - Поцікавилася я і отримала у відповідь ствердний кивок:

- Ми отримали запрошення на черговий бал, а ще твоєму батькові запропонували роботу в центральній префектурі, - новини були чудові, тому я з радістю привітала матір, цмокнула батька в щоку і попрямувала за стіл.
Після сніданку ми збиралися відлітати, але залишалося вирішити ще одне питання.

- Тато, мамо, сестрички, ми з Кіларіаном хотіли б запросити вас усіх на офіційну церемонію одруження в центральному Храмі Богині у Стилії, - лежачи в ліжку сьогодні вночі я отримала пропозицію від свого чоловіка, а разом з ним і маленьке дерев'яне колечко – символ довіри і кохання у драконів.

Мій любий хотів зробити все правильно, і готувався до цього, збираючись після першого польоту зробити мені офіційну пропозицію, але у нас як завжди все вийшло навперейми. Все ж таки ми були одружені, але так і не відсвяткували це. Тому чоловік таємно від мене готував великий сюрприз, але непередбачені обставини не дали зробити задумане. А оскільки я любитель у щось вляпатися, сама того не бажаючи, то Кіл вирішив не тягнути з церемонією, і якнайшвидше завершити обряд у Храмі, адже дракони могли кілька років жити разом, але при цьому не проходити заключну частину єднання, після якої вони можуть мати дітей. Останнє мене трохи збентежило, але чоловік заспокоїв тим, що ми не поспішатимемо, у нас ще вічність попереду.

Втішені новиною батьки пообіцяли обов'язково прибути до Драгонії у зазначений термін, нам лише залишалося призначити дату, і моя сім'я у повному складі збереться у центральному Храмі столиці, щоб підтримати свою старшу дочку.
Запитання з клятвою батька ми відклали до прибуття в Сайнію, там ми в спокійній обстановці поговоримо з Вірраліаном, а якщо він не зможе нам допомогти, то в академії повинні знайтися знавці магічних клятв.
Пошук рішення – це вже половина виконаної роботи. Я впевнена, що ми впораємося, адже разом ми сила!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍