Читати книгу - "Драконяча відьма, Настуся Соловейко"

– Що?! Ні, зовсім ні! Я просто здивувалася, що ти так скоро став на ноги – заторочила вона.

І справді, ще секунду назад запах був солодким, а тепер знов змінився.

Добре, вона бреше. Та, навіщо?

Може, це вона сама намагалася мене вбити?

Ні. Не схоже. Вочевидь, пов’язку яку я скинув з очей наклала саме вона.

Тоді, чому не скаже правди?

Що ж, вибору нема, йти мені нема куди, залишається тільки чекати, коли повернуться хоч якісь спогади.

Пограємо у її гру, подивимось до чого це призведе.