Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі

Читати книгу - "Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі"

61
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 238
Перейти на сторінку:
не жіноча сила. Прикажчик загорнув нам покупки, і ми розрахувалися. Дата попросив мене трохи зачекати, обернувся до дами, що стояла ближче за інших, спитав, чи не збирається вона щось купувати, і залишив позицію лиш тоді, коли прикажчик приніс їй крам.

Мене здивував Датин вчинок. Надворі я спитав його, чому він поступився місцем на дрожках невідомій жінці й заради неї пройшов кілька верстов до повіту по грязі, а вродливої, хоч і погано вихованої дружини Шабатава не пропустив до прилавка. Чи не здається йому це якимсь дивним?

— Я вчинив так їй же на користь! — відповів Дата Туташхіа.

Цей альтруїзм видався мені сумнівним. Я спитав, що він має на увазі, і Дата пояснив:

— Нахабними не стільки народжуються, скільки стають через наше з вами потурання. Ми з благородства часто схильні прощати нечемам, таким як оце жінка Шабатава, нахабство, яке вони дозволяють собі часом просто несвідомо, і вдруге, за інших обставин, можуть це зробити. Хоч він і нечема, а зрозуміє — нахабному жити легше, і аж до смерті залишиться нахабою.

А тепер уявімо собі: нечемі не поступилися, і в нахабстві своєму він був посоромлений. А завтра знову посоромили. І післязавтра не поступилися, щоб іще раз покарати нахабство. Тоді, хоч би який обмежений був нахаба, він рано чи пізно відмовиться від своїх негідних вчинків і, може, ще проживе життя як цілком порядна людина.

Це, звичайно, парадокс. Мета нахаби — нахабство. Проте я відчуваю в цьому міркуванні якусь істину, і приваблює мене в ньому чітко виявлене активне ставлення до життя.

Протокол допиту

м. Поті. Військовий лазарет.

1885 року 11 березня

Слідчий — Кутаїської губернської жандармерії ротмістр Євтихій Агафонович Ієвлєв.

Потерпілий — давнього роду дворянин Московської губернії, поручик у відставці Сергій Романович Андрієвський.

Запитання слідчого: Шановний лікарю, чи дозволяє стан хворого допитати його і чи матиме протокол допиту юридичну силу правомірного документа?

Відповідь: Пан Андрієвський дістав поранення у верхню частину печінки. Ви знаєте про це з висновку медичної експертизи. Зараз у пана Андрієвського невисока температура, психічний стан нормальний, і він може дати свідчення без шкоди для свого здоров’я. А щодо юридичної сили документа — стверджувати чи заперечувати її не входить у мою компетенцію.

Запитання: Пане поручику, прошу пояснити слідству мотиви вашої відставки і вибору професії вільного художника.

Відповідь: Запитання не стосується справи, і я відмовляюся відповідати на нього.

Слідчий! Начальник жандармського управління просив вас відповісти на це запитання.

Андрієвський: Перекажіть графові, що, на превеликий жаль, здоров’я не дозволяє мені задовольнити його прохання, та в мене немає зараз і бажання розмовляти на цю тему.

Запитання: Хто завдав вам рани, яку ви лікуєте у військовому лазареті міста Поті?

Відповідь: Житель Зугдідського повіту Дата Туташхіа.

Запитання: Чим ви можете довести, що саме Дата Туташхіа поранив вас?

Відповідь: Він сам же й підтвердить. Можуть підтвердити також його сестра Еле Туташхіа і мій служник Федір Нікішов. Але зауважу, що я і Дата Туташхіа стріляли один в одного за обопільною згодою.

Запитання: Ви хочете сказати, що між вами відбулася дуель?

Відповідь: Ні, ми не домовлялися про умови і стріляли без секундантів. А це, як відомо, не може вважатися дуеллю.

Запитання: Чи бажаєте ви порушити кримінальну справу проти Дати Туташхіа?

Відповідні Ні в якому разі. Разом з тим повинен сказати, що я рішуче заперечую проти того, щоб будь-хто порушував таку справу. Я маю на увазі коло наших з Туташхіа стосунків.

Пояснення слідчого: Слідство має об’єктивну сторону злочину, тобто факт: важко поранено офіцера у відставці, людину вільної професії, давнього роду дворянина. Жандармське управління на підставі чинних законів зобов’язане порушити кримінальну справу проти того, хто поранив. Суб’єктивну сторону злочину, тобто мотив дії, встановить суд і під час винесення вироку зважить на обставини, які пом’якшують провину, якщо вони будуть. Зараз злочинець Дата Туташхіа ухиляється від кримінальної відповідальності. Проти нього порушено кримінальну справу й оголошено розшук.

Запитання потерпілого: Яке покарання чекає на Дату Туташхіа?

Пояснення слідчого: Якщо злочин не має політичного або станового мотиву, тобто такого криміналу, що його закон може вважати терористичним актом, злочин буде кваліфіковано, як навмисне вбивство, якого вбивця не здійснив, або поранення з важкими для здоров’я наслідками. А щодо санкції, тобто міри покарання, — її визначить суд.

Запитання потерпілого: Чи буде задоволене моє письмове прохання про припинення кримінальної справи проти Дати Туташхіа?

Пояснення слідчого: З таким проханням ви можете звернутися до суду, якому ми зобов’язані передати справу.

Запитання слідчого: Слідству потрібні ваші вичерпні свідчення про все, що сталося. Як ви хочете: розповідати про все по порядку чи відповідатимете на запитання?

Відповідь: Запитуйте.

Запитання: Чи були ви знайомі з Туташхіа до поранення; якщо були — коли і за яких обставин ви познайомилися?

Відповідь: Дата Туташхіа — скотар, гуртівник. На зиму він орендує приморські пасовиська князя Анчабадзе і пасе там худобу. Оренда майже постійна, тому на пасовиську в Туташхіа стоїть пацха[4], де він зимує,— разом із своєю сестрою Еле. Берег на тому місці скелястий, і для мене, художника-пейзажиста, він дуже цікавий. Мені сподобалась місцевість, і я звернувся до орендатора з проханням дозволити мені поставити там намет. Як я вже казав, орендатором був Дата Туташхіа. Він дозволив поставити намет, допоміг мені й моєму служникові напнути його. Це сталося минулого, 1884 року, в жовтні, п’ять місяців тому.

Запитання: Змалюйте зовнішність Туташхіа, чи є в нього якісь примітні риси?

Відповідь: Трохи вищий від середнього зросту, дуже сильний. На вигляд — статечний. Очі голубі, ніс гачкуватий, трохи клишоногий, бо постійно їздить верхи. Одягається елегантно, до лиця, полюбляє грузинську чоху, здебільшого чорну. Часто міняє коней. І коні в нього щоразу кращі від попередніх. Одне слово, він майже нічим не відрізняється від своїх співвітчизників аристократичного походження.

Запитання: Еле Туташхіа?

Відповідь: Не думаю, щоб це запитання стосувалося справи.

Запитання: Що ви знаєте про близьких родичів Дати Туташхіа?

Відповідь: Дата і Еле — брат і сестра. Осиротіли змалку. Здається, в них є тітка — батькова сестра, її чоловік і двоюрідні брати.

Запитання: Яка освіта в Туташхіа?

Відповідь: У гімназії він не вчився, а проте досить освічений. Сиріт узяли на виховання тітка та її чоловік, сільський дячок. Росли вони разом з їхніми дітьми. Навчили грамоти, закону божого, ознайомили з красним письменством. Дата Туташхіа добре володіє російською розмовною мовою, краще, ніж я грузинською. Очевидно, спілкувався з росіянами. Але де

1 ... 8 9 10 ... 238
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі» жанру - Сучасна проза 📚📝🏙️:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі"