Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

• Співрозмовник робить, що йому заманеться, попри ваші кордони.

• Співрозмовник удає, нібито він не зрозумів, де саме пролягає межа прийнятного.

Як упоратися з ігноруванням? Знову позначте межу прийнятного. Попросіть співрозмовника повторити, що ви щойно сказали. Підкресліть, що для вас ця зміна в поведінці дуже важлива для подальших стосунків: «Мені потрібно, щоб і в майбутньому це відбувалося». Реагуйте на ігнорування, щойно ви помітили цю проблему. Якщо ви так не вчините, цю межу прийнятного буде зруйновано.

Позаяк раніше ви дозволяли поведінку, яку тепер називаєте неприйнятною, вас можуть розпитувати про це, намагаючись виправдати свою поведінку, раціоналізуючи її, щоб вона вже не видавалася вам проблематичною.

За цього сценарію подруга Кім використовуватиме навідні запитання, як-от: «Чому ти не можеш допомогти мені з переїздом? Я б от тобі допомогла!» На такі запитання важко відповісти. Нам хочеться виправдовуватися або перепрошувати. Проте геть не корисно перепрошувати за те, що ви встановлюєте особисті кордони. Пам’ятайте: іншим людям вигідно, якщо у вас немає меж прийнятного. У цій ситуації ви мусите піклуватися про себе — і вибачення тут зайві. Справді, люди можуть поставити під сумнів зміни у вашій поведінці, якщо раніше ви робили щось, чого не хочете робити тепер. Цілком нормально повідомити їм, що ви передумали або що такий стан справ вас більше не влаштовує.

Приклади виявів раціоналізації та оскарження:

• «Чому ти просиш мене змінитися?»

• «Який сенс у тому, щоб тепер чинити інакше?»

Як упоратися з раціоналізацією та оскарженням? Украй важливо не виправдовуватися. Відповідайте короткими фразами. Скажіть щось на кшталт: «Це здоровіший підхід для мене». Якщо ви почнете розводитися про своє рішення, то загрузнете у довгих перемовинах.

Люди вдаються до цієї стратегії, коли відчувають себе під ударом. Чіткість формулювань дозволяє зменшити вияв агресії з боку співрозмовника, але деякі люди намагатимуться дати вам відсіч попри всі ваші намагання висловити очікування та бажання. Захищаючись, такі люди звинувачуватимуть вас, щоб не відчувати власну провину.

У такій ситуації подруга Кім відповідає: «Знаєш, я ж не щодня прошу тебе допомогти з переїздом, але що ж, добре, як ти не хочеш…» Люди, які звикли давати відсіч, вас не слу­хають. Вони сприймають ваші слова як особисту образу і намагаються образити вас у відповідь. Що саме вони скажуть, залежить не від вас, а лише від них. Вони зосереджені на тому, щоб їхні потреби вдовольнялися, і опиратимуться будь-яким змінам у стосунках. Але здорові стосунки не бувають однобокими. Потреби обох людей у стосунках однаково важливі.

Приклади виявів відсічі:

• Співрозмовник відповідає на вашу вимогу до нього вимогою до вас.

• Співрозмовник виправдовується, пояснюючи, чому так вчинив.

• Співрозмовник звинувачує вас у завданні образи.

• Співрозмовник указує на те, як ви поводилися раніше, наводячи це як аргумент проти вашої нової межі прий­нят­ного.

Як говорити з людьми, коли вони використовують стратегію відсічі?

• Говоріть про себе, а не про них. Використовуйте висловлювання від першої особи.

• Говоріть лише про одну проблему за раз.

• Не згадуйте про минулі проблеми з цією людиною, коли ви встановлюєте межу прийнятного.

• Використовуйте слова на позначення почуттів, наприклад: «Коли ти ___, я відчуваю ___».

• Скажіть щось відразу, не зволікаючи. Не дозволяйте проблемі розтягнутися на дні, тижні або місяці.

• Враховуйте характер співрозмовника. Якщо вам важко гово­рити з ним віч-на-віч, напишіть йому повідомлення або лист з вашими думками. Справді, дещо краще обговорювати особисто. Але якщо вам здається, що ви не зможете встановити особисті кордони у спілкуванні віч-на-віч, засто­суйте інші способи спілкування.

Переривання спілкування без пояснень, або зникнення, зараз часто називають слівцем «гостинг». Така відмова від спілкування є нездоровою реакцією на особисті кордони. Зазвичай до цієї стратегії вдаються пасивно-агресивні люди. Замість того щоб висловити аргументи, вони намагаються вчинками показати вам, що саме вони відчувають. Відмова від спілкування може статися відразу або через декілька днів після того, як ви висловили свої бажання. Загалом це форма покарання.

Наприклад, Кім каже: «Я не зможу допомогти тобі цими вихідними». Потім протягом тижня жінка пише подрузі повідомлення в месенджері, як робить завжди: просто хоче розпитати, як справи. Але подруга не відповідає. Кім впевнена, що подруга отримує повідомлення, оскільки бачить, як програма месенджеру маркує повідомлення як прочитані.

Приклади виявів гостингу:

• Співрозмовник не відповідає на дзвінки та повідомлення.

• Співрозмовник скасовує попередні плани.

• Співрозмовник підтримує контакт з вашими спільними друзями або