Читати книгу - "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Зранку прокинулася від того, що мені стало холодно. Коли розплющила очі, то одразу ж побачила порожнє ліжко. Гордія не було поряд, а мені так сильно хотілося прокинутися з ним разом. Можливо, його нема вдома? Чи, може, мої зізнання налякали його? Але ж він казав, що не зробить мені боляче. Я провела рукою по простирадлах, намагаючись відчути його тепло, але на зустріч моїм дотикам з’являвся лише холод.
Я була все ще гола, адже ми так і заснули з Гордієм. Повільно піднялася з ліжка та попрямувала до гардеробної хлопця. Вона чомусь була відчинена. Я одразу ж помітила свою сукню, у якій була вчора. Дивно, але Гордій повісив її на вільне місце у своїй гардеробній. Я усміхнулася, а в животі починало зароджуватися приємне тепло. Ноги повели мене до відділення, де на вішаках висіли сорочки Гордія. Він же не буде злитися, якщо одну з них я заберу собі? Я провела рукою по сорочках і зупинилася на білій тканині, що так і манила мене. Швидко зняла сорочку з вішака та впевнено попрямувала до виходу.
Почувся якийсь шум на нижньому поверсі. Здається, це було на кухні. Я звернула до ванної кімнати, щоб привести себе до ладу. Прийняла максимально швидкий душ, а після цього накинула на своє тіло сорочку Гордія. Вона так приємно відчувалася, наче це була моя друга шкіра. Я залишила декілька верхніх ґудзиків розстібнутими. Своє волосся поправила пальцями та усміхнулася собі у дзеркалі. Може, це так ніч з Гордієм подіяла на мене, але просто зараз я відчувала себе найкрасивішою жінкою в усьому світі.
Я вийшла з ванної кімнати та підійшла до сходів. Максимально тихо спустилася вниз. Я одразу ж побачила спину Гордія. Він стояв біля плити й готував щось, наспівуючи собі під ніс якусь англійську пісню. Це змусило мене усміхнутися. Я підбігла до нього та міцно обійняла хлопця. Він, здається, злякався, бо здригнувся від несподіванки.
— Доброго ранку! — привіталася я та поцілувала його в щоку.
— Тобі теж, — сказав він, глянувши на мене.
У його очах з’явилося таке тепло, коли він дивився на мене. Я не стрималася та ще ширше усміхнулася йому.
— Думала, що ми прокинемося разом, але тебе вже не було в ліжку.
— Я занадто швидко прокидаюся, а ти занадто довго спиш, — відповів він, мило усміхнувшись.
— Ти міг полежати зі мною, доки я не прокинулася б.
— Справді? — Гордій підняв одну брову. — І що, по-твоєму, я мав робити стільки часу?
— М-м-м-м, — я вдала, що задумалася, — дивитися на мене.
— Ти дуже смішна, коли спиш.
Я насупилася, а Гордій раптом засміявся. Він обернувся обличчям до мене та сперся спиною до стільниці. Я ж притулилася тепер уже до його грудей.
— Ти так міцно заплющуєш свої очі, а ще морщиш свій носик, — Гордій легко схопив своїми пальцями мене за ніс. Я скривилася, і він швидко поцілував мене в кінчик носа. — Це справді смішно, але водночас дуже мило.
Я закотила очі та ображено надула губи. Гордій поклав свої руки на мою талію і почав зацікавлено розглядати мене.
— Мені здається, чи на тобі моя сорочка? — спитав він, примруживши очі.
— А ти хотів би, щоб я була гола? — уточнила я, глянувши на нього з-під довгих вій.
— Не виключаю цього, — грайливим тоном сказав хлопець.
— Я вирішила забрати собі одну з твоїх сорочок. Думаю, що мені личить.
— Тобі, безсумнівно, личить, Поліно. Я готовий віддати тобі всі свої сорочки, аби лише бачити те, як ти ходиш у них у цьому домі.
Я захихикала, наче ідіотка. Не засміялася, не фиркнула, як зазвичай зробила б раніше, а просто-таки пропищала «хи-хи», ніби закохана дівчинка-підліток. Гордій, здається, помітив це, бо на його обличчі з’явилася дивна усмішка. Я прочистила горло і випрямилася, розглядаючи стільницю.
— Що готуєш? — поцікавилася я.
— Уже приготував, — відповів Гордій і махнув рукою на тарілку з млинцями. — Наш сніданок.
— Ого! Знаєш, завжди мріяла про чоловіка, який уміє готувати. Ти ж не проти приносити мені сніданок у ліжко?
— Ну, якщо врахувати те, як довго ти спиш, то це вже буде обід.
Я закотила очі під тихий сміх Гордія. Він відкинувся від стільниці, потер свої руки, сплеснув у долоні та підійшов до холодильника. Він був без футболки, тому я почала відверто розглядати його, не приховуючи. У голові сплив момент, як його спітніле тіло вночі притискалося до мене. Це було так гаряче, що я мало не застогнала вголос.
Я повільно підійшла ближче та зупинилася біля нього. Він краєм ока глянув на мене.
— З чим будемо їсти млинці? — хрипло спитала.
Довелося закусити нижню губу зубами, щоб хоч якось стримати ті іскри бажання, що з’явилися всередині. Здається, моє дихання стало важким. Я помітила, що погляд Гордія опустився на мої груди, які сильно здіймалися під сорочкою. Він все ж відвів погляд і відкрив двері холодильника.
— Є Nutella, арахісова паста, абрикосовий та вишневий джем, мед, — глибоким голосом сказав хлопець, наче говорив не зовсім про це. Гордій витягнув якусь невелику баночку та почав читати етикетку. Потім він поставив її назад у холодильник і глянув на мене. — Що ти хочеш?
Я видихнула, дивлячись йому в очі. Це питання змусило мене трохи занервувати, адже те, що я насправді хотіла, — це далеко не джем і мед, і точно не до нудоти солодка Nutella. Я хотіла його солону шкіру на своїх губах, його терпкий запах у своїх легенях та його дотики на своїй шкірі, що зводили мене з розуму. Очі Гордія вмить стали темнішими. Він здогадувався про мої бажання, бо його були такими ж. Я зробила крок йому назустріч і швидко облизала свої губи.
— Я хочу тебе, — прошепотіла тихо.
Він почув мене, адже миттю його губи накрили мої. Гордій притиснув мене до свого тіла так сильно, що я мало не задихнулася. Я заплющила очі, віддаючись відчуттям, що переповнювали всередині. Він раптом підняв мене і грубо посадив на стіл. Я інстинктивно розсунула ноги, дозволяючи йому стати між ними. Його руки відкрито лапали мене, стискаючи стегна. Це було зовсім не ніжно, але мені це подобалося ще більше. Я поклала свої руки на його шию, притягуючи Гордія ближче до себе. Своїми поцілунками він вибивав усе дихання з моїх легень. У голові запаморочилося, і це змусило мене трохи відсторонитися. Він легко потягнув моє волосся. Я вигнула спину йому назустріч і підняла голову вверх. Його губи опинилися на моїй шиї. Він цілував її, покусуючи шкіру, а я просто задихалася від усіх відчуттів.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Несподіване весілля, Ксана Рейлі», після закриття браузера.