Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"

– Чудово, правда ж? У мене величезний пересувний будинок. Люблю свободу.

– У компанії чоловіка.

– Ревнуєте? Не хвилюйтеся, він зайнятий. До речі, у вас бджола на запіканці. Ні, вона не вкусить, це генетично змінений вид, але на ній може бути пилок олевії, на яку у багатьох алергія.

– Ким? Зайнятий ким?

– Я їй не конкурентка, а інше – не ваша справа. Вже наїлися? Офіціанте!

Знову брязкіт посуду, поспішні кроки, звук розлитої води.

– Чому ви так вороже налаштовані, Кітті?

– Не вороже, а байдуже. Вловлюєте різницю?

– У палаці я вам подобався, хіба ж ні?

– Подобались. Я мало не закохалася, Мак Сим Ляне! Ви були моїм безстрашним героєм, що готовий заради мене ризикнути посадою і порушити волю короля. Добрим, чесним, відважним героєм! Чимало пафосу, так? Але я літала як на крилах. Дивилася на вас і бачила сяйво блискучих обладунків.

– Що ж змінилось? Я зробив щось не те? Образив вас? Повівся негідно?

– Вам видніше. Я знаю про Мебіс та Аофанію. Вже знаю. Випадково дізналася, коли шукала інформацію щодо «Каселони». Ваша робота вражає, мотиви можна зрозуміти, але методи неетичні. Я спустилася з небес на землю, Максе, і тепер розважливо оцінюю ваш інтерес. Він мені більше не лестить.

– Ви мені справді подобаєтеся, Кітті. Я ніколи не зустрічав таких дівчат, як ви.

Скрип стільців, шарудіння тканини.

– Мебіс. Я знаю правду. Будь ласка, не треба більше брехні. Я все розумію. Слово честі, розумію і вражена як ніколи в житті, але забути і відпустити не можу.

– Мені дуже прикро.

– І мені дуже, дуже шкода. Я піду, Максе. Знайшовся сміливець, готовий забрати мене з Імодалісу, не хочу його проґавити.

– Не довіряйте нікому.

– Вам насамперед?

– Так. Сподіваюся, ви будете щасливі, Кітті.

– Обов’язково буду. І дякую за планшет. А що це він… Хм. Увімкнувся від удару?

Кроки, вітер, далека музика…

Тихий писк, скрик і дикий вереск на задньому плані.

Ледь чутне:

– Ви нічого про мене не знаєте, Кітті… Нічого.

/трансляцію завершено/